Їх «кіборгами» чомусь назовуть,
Та хто пояснить, в чому слова суть,
Адже воно чужим, незвичним є для нас
І народилось у війни тривожний час?
Як по мені, то смертники вони,
Котрі летовище із перших днів війни
Боронять у Донецьку, не здають,
В Кремлі їх «украми», бандерівцями звуть.
А це – сини, звичайні, України.
Й наказ у них – стояти до загину,
Але бійці не хочуть умирать,
І кожен тут для кожного є брат.
І ненька теж одна в них – їх земля.
Не зрозуміть цього поплічникам Кремля!
13.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
Кіборгами (аналог – термінатор, неубієнна людина-робот) їх назвали не ми, а вороги, які ніякою силою, зброєю і хитрощами не могли вибити наших хлопців з аеропорту. А ми підхопили цю назву, яка дуже влучно характеризувала стійкість наших вояків.
Заднім числом можна брехати що завгодно, та це факти, підтверджені навіть вашою брехливою пресою. Дорогі вашому серцю бандюгани пів року не могли справитися зі жменькою малоозброєних хлопців, мужність яких викликала захват всього світу.
ВЕСЬ СВІТ ЗНАЄ КІБОРГІВ, А НЕ ВАШИХ ЗАСРАНЦІВ-ОКУПАНТІВ.
Та ті поплічники Кремля взагалі нічого, окрім своєї сліпої пропаганди і зажерливого прагнення до влади не бачуть. Ото правду написали. А хлопці наші- герої. Справжні сини України.