Майбутній вірш
з чого почати,
яку тему зачепить?
Завжди саме мене
чіпає,сьогодні
якось наче спить.
Задрімав мій музик
тихенько.
Стало одразу сумненько.
І порожні,здається,думки.
Хоч бери акварельні фарбки.
І стою,мов чекаю
на милість.
Що ж зробила не так?
Чи втомила?
Чи то знак?
Що пора зупинятися.
Ой,не хочеться як!
Може каву міцненьку?
Цукерку солоденьку?
Може відпустку узяв?
І мені не сказав!?
Попередити мав,
мусив!
Бо повірити змусив,
що так буде щодень:
перелив із пісень
і думок-камінчиків,
що сяють від промінчиків
очей читаючих,
не все прощаючих.
Ну як мені бути,
і де роздобути,
і як повернути
свій муз?
Хіба образила?
Чи щось пропустила
важливе?
Несила!
Вернися-мирися.
І вже більше не йди.
А як йдеш,
то залиш хоч
сліди.
Ті крихти
по яких маю знайти...