із циклу «Грибіана», відгомін на вірш
"А ти в мені будь ласка не минай"
автор - Олександр Гриб
Минуло все, душа моя мовчить,
Не клич мене самотніми ночами,
Я вже не зможу так тебе любить -
Велика порожнеча поміж нами…
Все обірвалося в мені за мить,
На небо глянула і враз прозріла,
Що окрім тебе, в світі є блакить -
Яскраве сонце знов мене зігріло…
Не там шукала почуття й тепло,
Дарма, що біль стискає мої груди,
Мені, гадаю, навіть повезло,
Що вже немає у очах полуди…
Тепер ти вільний, іншу пошукай,
Літай, де хочеш в небі без зупинки,
Але мою оселю оминай,
І не просися навіть на хвилинку…
Я сильна духом, все перетерплю,
Хоч ти і був коханим чоловіком,
Твоє зізнання - «Більше не люблю»
Я не прощу, повір, тобі до віку…
Я розрізняю - де межа, де край,
Нізащо не стрибну сама в безодню,
Я краще полечу за небокрай,
Знайду там ласку і любов Господню…
А ТИ В МЕНІ, БУДЬ ЛАСКА, НЕ МИНАЙ
Олександр Гриб
І вітер вщух, і більше не дощить,
І ніч іде провулками пустими -
Цей світ для тебе просто сіра мить,
В твоїх світах нещадно правлять зими.
Атлантам вже несила це нести,
І з кожним вдихом в грудях менше сили,
Побудь зі мною трошечки на «Ти»,
Розправ мої понівечені крила…
А ти в мені, будь ласка, не минай,
Твій біль піде із грозами під вечір
Останній крок і ти стаєш на край –
Таких, як ти, спиняти небезпечно…
Скажу чесно, що реакція на цей вірш усіх читачів для мене несподіванка, тому що тут проста розповідь жінки про нещасливе кохання, немає ніяких вичурних слів, чи якихось надзвичайних художніх образів
От бачите, як мене надихають твори Олександра, ну і звичайно реальне життя. Щодня нові теми, нові проблеми - тільки встигай віршувати.
Я Вас також вітаю ще з одним новорічним святом. Хай мир запанує на нашій землі, і в небі літають не кулі й снаряди, а пасажирські авіаційні кораблі...
В основі вірша - реальна історія вчорашнього дня, і хоч це сталося не зі мною, але все рівно співчуваю моїй Музі, і серце крається журбою...
Я теж вітаю з новорічним святом, щоб ми усі були здорові, щасливі та багаті!