я не вмію писати таких поем
як в Шекспіра, Христі* чи Шона**
я залишу просто декілька слів
чи рядків для спокою свого
і комусь ці мої слова
будуть значенням десь між ребра
хтось читатиме в тишині
хтось у пошуках власного неба
ми так часто кудись спішимо,
що забули, як власне "спинитись"?
в цій зупинці знайти голос із глибини
і в блаженстві в життя подивитись
І у звуках побачити колір себе,
а у кольорі трішки втопитись
ми так часто кудись усі спішимо..
не забудьте вчасно спинитись.
П.С.
* - моя Христя Сирова ♥
** - Шон Маклех
