Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Ох: Тримаймося СВІТЛА! - ВІРШ
logo
Віктор Ох: Тримаймося СВІТЛА! - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Тримаймося СВІТЛА!

Віктор Ох :: Тримаймося СВІТЛА! 
Світлана Костюк
«Зцілення любов’ю»    
Видавництво «Букрек»
     Чернівці - 2016


   Щодня в Україні захворюють на рак 450 людей.  Щодня в Україні гинуть 250 онкохворих. Беззаперечно – це наслідки радіонуклідного забруднення після Чорнобильської катастрофи.
   Поетеса Світлана Степанівна Костюк з випадково підслуханої розмови лікарів дізналась що в неї страшний діагноз –  рак легені  і жити їй залишилось лише кілька місяців. Сталося це в кінці 2014, під Новий рік, після завершення роботи над книгою поезій з відчайдушною назвою: «Траєкторія самоспалення»*. З’явилася навіть містична думка чи  бува не наврочила сама собі тією книгою, бо робота над нею супроводжувалася відчуттям  «згорання зсередини» з приводу всіх суспільних і власних проблем, а може й справді думки здатні матеріалізуватися?
  І все  ж біді сміюся у лице.
  І все ж сміюся смерті ув обличчя.
  Мені, казали, посмішки ці личать.
  Що ж дуже сподіваюся на це.
(с.20)**
 В різних людей реакція на таку стресову ситуацію буває  різною: Хтось впадає  в стан психологічного шоку; Хтось не сприймає  подібну загрозливу звістку, заперечує  наявність хвороби, намагається переконати себе і своїх близьких у тому, що діагноз помилковий, все пройде; Дехто стає агресивним; Ще хтось впадає в депресію, стає апатичним , втрачає інтерес до життя, не бажає спілкуватись з близькими, лікуватись.
    НАСТРОЄВЕ
  Щось не так в цьому світі,
  мій Боже, направду не так...
  Що несемо в собі
  у далекі світи, що несем –
  Чи зненависть, чи злість,
  чи любов’ю напнуті вітрила? 
  Чи байдужість, якою
  вкриваємось, ніби плащем?..
  А чи біль, втамувати який
  вже несила... несила.
(с.12)
  Світлана Костюк  прийняла цю інформацію як є. Вона вважала, що це Бог послав їй таке випробування. І тому почала боротися зі страшною недугою. 
  Бої з собою - бої без правил...
  Мости згорають на переправі, 
  На переправі до світу того,
  Де ти і тиша...і вимір Бога...
(с.22)
  А в перервах між курсами опромінень (всього 28)  і хіміотерапії (а їх за два роки було 14 (!!))  вона стала членом Національної спілки письменників України, їздить закордон – відвідала Неаполь де стала однією з переможниць на міжнародному поетичному конкурсі,  їде в Бухарест на Дні української культури, відвідала Єрусалим, а ще проводила творчі вечори, зустрічі. 
  Стискаю душу у кулак,
  А з-поміж пальців – жмут проміння…
  О ця мелодія осіння!
  Не напрощається ніяк
(с.67)
  А ще поетеса писала вірші. І не просто собі писала. Вона високо піднімає планку вимогливості до себе, прагне так писати, щоб мурашки бігли по шкірі. 
  Бо всі стежки ведуть лише до себе, 
  бо всі дороги сходяться в одну…
  І ти руками ловиш клаптик неба … 
  і гойдалку - легку і навісну…
  Здіймаєшся над буднями і пишеш…
  так пишеш, аж заходишся плачем…
  Написаним уже живеш і дишеш, 
  сплітаючи любов і дикий щем, 
  і світла незнищенного вітрила, 
  що потайки торкаються небес…
  Ти щось таке в поезії відкрила, 
  що стало таємницею чудес…
(с.16)
  Світлана багато спалила своїх рукописів. Все була чимсь незадоволена. Якимось усе видавалося несправжнім, а єдиний титул, який би вона хотіла отримати як поет – це не нагороди чи премії, а звання «справжній поет».
  Знайти себе, мабуть, найбільше вміння
  за крок до раю…
(с.9)
 « Поезія у наш складний час може бути і ліками, і молитвою, і заповітом.  Коли люди уже не довіряють політикам, навіть не всім священикам, вони у поезії шукають відповіді на те, що їх хвилює» –  не раз говорила вона. 
  Не визнаю хвалебних одкровень,
  Лукавства й лицемірства не сприймаю...
  Сама собі звітую кожен день,
  Сама себе самотністю караю...
  Від фальші вибухає кожен нерв,
  Від підлості струна душі німіє...
  Бо що нас ще врятує всіх тепер,
  Як не любові світла літургія...
(с.40)

  Люди шукають Слово. І якщо воно щире, то може бути сильнішим від зброї. Тому коли гудуть гармати – музи в нашій країні не мовчать. Тому поезія мусить бути щирою, справжньою, відвертою і відкритою. Це оголений нерв, шепіт душі, сповідь.
  Тут ще тримає те, що не встигла зробити
  Тут ще тримає те, що повинна сказати…
  Варто любити тебе, мій казковий світе, 
  Навіть якщо не змовкли ще всі автомати… 
  Ось недописані вірші шурхочуть із листом, 
  Прагнуть почутими бути – і це зрозуміло… 
  Мрії – немов світлячки поміж лісом і містом,
  Їх поєднати з буденністю ти не зуміла…
   Сонце тобі посилає ясне проміння,
   Крила тремтять від бажання кудись летіти…
(с.30)
  Дехто творить шедеври руками, а хтось – думкою та словом. Поет – це особливе покликання, дар із Небес, який дається не кожному. З-під його пера на папір лягають здійсненні та не реалізовані мрії, уривки з життя, з нашої з вами злободенності, чи не усе, що автор бачить довкола себе. А ще нерідко відкривається внутрішній світ людини, її духовні цінності.

  Ще замість ран – весняноспів у серці,
  Ще замість смутку – усміх, сонцекрок…
  Ну а душа, не зранена у герці,
  Промінням діставала до зірок…
…Чогось мені тепер не вистачає
  В холодному осінньому саду…
  Бо й досі сниться: казка ще чекає…
  Бо й досі (вірте!) я до неї йду…
(с.10) 
  Світлана спішила жити, відчувала, що щось може трапитися, що треба поспішати дещо сказати цьому світу. Тому стала більш активнішою ніж до хвороби.
  я люблю тебе світе люблю тебе ніжно-ніжно
  дегустую щомиті немов терпкувате вино.
(с.8)
  Вона говорить, що можливо в це життя прийшла заради збірки «Зцілення любов’ю».
 В ній ця світла жінка поставила перед собою не просте  завдання – аби у кожному вірші було одне звернення до читача – любіть, кохайте. У широкому значенні цього слова. Щоби вірші, додавали снаги до життя, вселяли надію.  Хотіла, щоб читач повірив. Повірив, що лише любов може врятувати світ, а не жорстокість і насильство… І вона пише так, що їй вірять.

  Любов і біль – то як сестра і брат,
  Як день і ніч, світанок і згасання…
  Супутники народження й кохання,
  Польоту в неземний едемський сад…
(с.25)
  І таки вийшла в 2016 році її книга " Зцілення любов'ю" (Чернівці, "Букрек"). А ще й в Нью-Йорку побачили світ її вірші в перекладі англійською Юрія Лазірка – збірка "Босоніж в небо". Світлана Степанівна пише оптимістичні речі, вірить в те, що в нашій країні все буде добре. 

  я душу заховаю поза часом
  що сиплеться крізь пальці як пісок
  і буду насолоджуватись щастям
  тоненьким як дитячий голосок
(с.83)
  Вона пише те, що проситься, кричить, плаче, співає, про що молиться її душа. Їй хотілося писати про любов, про милосердя, бо жорстокість і насилля руйнують усе. Світ не змінити жорстокістю чи неправдою.
  Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...
  Зрештою, все це дорога... дорога до Бога...
………….
  Будуть спасенні, хто вірує ,- скажете ви.
  Вірити треба, та віру вбивають щоднини.
  Топчуть зухвало ідеї твої й корогви,
  Топчуть усе, що зосталось в тобі від людини...
  Боже єдиний, нам світло у душі посій.
  Зло переможе лише воскресіння любові.
  Сумно так... сумно так...сумно в країні моїй.
  Сумно в душі, що свій біль виливає у слові.
...Боляче тільки спочатку, а потім уже
  Спалюєш душу свою - і пітьма відступає...
  Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...
  Ну а спасати - любов`ю...
  без неї ніщо не спасає...
(с.11)
 
  В багатьох інтерв’ю Світлана Степанівна повторювала: «Треба дякувати Богу за випробування, що мені доводиться переживати. Можливо, я повинна була переоцінити дещо в житті. Я взяла на себе всі болі.  Як крикнути, щоб мене всі почули? Я кричу своїми віршами, ними молюся, і ними плачу…»
  Сеанс важливий - зцілення любов`ю... 
  Я медитую на семи вітрах....
  Все, що пекло вогнем, мечем і кров`ю,
  Міняю знов на райдуги в очах...
(с.5)
  Вона каже, що тепер живе кожен день як останній. Поспішає сказати добрим людям добрі слова, з кимсь приємним поговорити, когось підтримати, хоч і самій буває важко. Їй хочеться, щоб щось у світі змінилося на краще, стало більше світла і добра, щоб поезія невидимим смичком торкнулась людських душ, бо від кожної людини щось таки у житті залежить…

  «Тепер передбачатиму світле, позитивне майбутнє для нас, для себе, можливо. На все воля Божа» – часто говорила Світлана останнім часом.
Вона справді кожен день живе так, ніби він останній… І пише... Поезія – також ліки, ліки для душі… Відчуває, що ще не все сказала, не все зробила. Поспішає нести світло, любов і свою душу людям. Вона справді вірить, що людство існує для любові.
«Щастя насправді в дуже простих речах, – говорить вона. – Воно у тиші, у душевному спокої, у вмінні слухати, чути і бути почутим, а ще – у здатності розуміти і любити. Цінувати кожну неповторну мить, віддавати себе, частинку своєї душі, не чекаючи винагороди чи подяки.» 
  Прожити щасливо ті дні, що лишились тобі
  бо скільки їх сотні десятки чи тисячі може
  в нерівнім двобої не впасти не здатись журбі
  дай мужності Боже…
(с.50)

  Щастя – це бути поруч з рідними і близькими серцю людьми, отримувати їхні посмішки і трепетне мовчання, ангелики, смс, малюночки, щиру підтримку тоді, коли тобі важко. Творити… Писати… Мріяти… Фантазувати… Милуватися красою світу…
  Осіння тиша коси сполосне
  В сльозах моїх , що на перлинки схожі…
  І світло спалахне в обіймах Божих, 
  Щоб обігріти, зранену, мене…
(с.98)
  Світлана пропускає крізь душу свої і чужі болі, множить світло і любов, просто творить. Сприймає свій талант як дарунок від Бога і відповідальність. Залишається собою. Вона переконана, що справжнє не зникає безслідно. І це неодмінно відчують. Якщо не за життя поета, то колись.
  Цей світ уже сказився від тривог,
  Глибоких травм і неземної люті…
  Тут потайки щодня ридає Бог
  Над душами, що кригою закуті…
  То що ж у цьому світі я роблю?
  Ліплю себе?
  Ловлю себе?
  Шукаю?
  Скоріш за все – приречено люблю…
  Відмолюю.
  Малюю.
  Оживляю…
(с.17)
  В книзі поезій «Зцілення любов’ю» слово «любов» звучить у різних значеннях і смислах, адже і хворе суспільство, і екологію, і душі людські, і планету можна врятувати лише любов’ю. 
  Світлана часто буває на природі, вчиться слухати магію тиші. Зустрічається з читацькими аудиторіями, творчими людьми, вчиться чути кожного, з ким зводить життя, – чути і розуміти. Вона відчуває, що душа ще не відмолилася віршами. Тому молиться ними. Живе. Вчиться бути щасливою щодня і попри все.
  лювлю себе на думці що чомусь
  шукаю самоти а надто тиші
  тут потайки мої приходять вірші
  і я їх відпускати не боюсь 
  хай зігрівають зранені серця
  любов'ю що таки сильніша смерті
  скеровую ці сповіді одверті
  до Всесвіту
  до Неба
  до Творця…
(с.29)
  Знайшлися люди, які схилились перед мужністю цієї жінки почали збирати кошти на допомогу в лікуванні, на поїздки, видання книг. В найпопулярнішій у світі соціальній мережі Facebook  утворилася   відкрита група підтримки «На відстані променя», в якій налічувалось більше тисячі учасників.
  Світлана не втомлювалась дякувати  всім, хто її підтримував. Вона запевняла, що не пройшла б і половини того шляху, який уже пройшла, без щирої допомоги простих людей – друзів, читачів, віртуальних знайомих. Без їх щирої підтримки  уже давно здалася б у боротьбі зі своєю хворобою. Бо це додає сил і рятує.
«Вражена і зворушена. Горда своїм народом. Зобов’язана боротися і не здаватися. Заради Вас усіх…» – пише вона в мережі.
«Коли їхала до Бухареста – вже знала про ускладнення своєї хвороби…Але поїхала. Мій київський професор дивувався і казав, що вперше бачить таку емоційну пацієнтку. Інші, мовляв, почувши слово «метастази», впадають у депресію, а вона їде на творчу зустріч і дні української культури, кидаючи хворобі новий виклик.»
  Танцюємо танго зі смертю..........
………………
  Бо я визначаю свій шлях...
  Сліди залишаю і вірші 
  В загублених Богом світах...
  Готова до " миру іного"
  (Бо ж пекло - це тут, на Землі...)
  Прошу наостанок у Бога
  Усі втамувати жалі...
(с.13)

  Таке витримати важко. Але вона тримається. 
«Вашими молитвами і допомогою – моральною, матеріальною, духовною і душевною… Вашою вірою в мене і підтримкою.»
  і стелиться небо магічним своїм узором
  і гола душа єдиним стає собором
  і марш похоронний вже грають чужі музиканти
  і світло в мені
  відчайно
  стає на пуанти...
(с.18)
  «Я кидаю виклики своїх хворобі уже 2 роки, дякуючи Вам, прості українці – лікарі, вчителі, заробітчани,  журналісти, поети, співаки, безробітні, пенсіонери, люди, прізвища багатьох з яких мені ні про що не говорять, яких я ніколи в житті не бачила…
МИРУ ВАШИМ РОДИНАМ І БОЖОГО ЗАХИСТУ!!!»
  Світлана Костюк книжку «Зцілення любов’ю» присвятила "Усім моїм земним Ангелам-Охоронцям"…

  відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
  ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
  ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
  у бездонні очей і легкому тремтінні руки...

  не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
  у тайнописі серця - акорди надривно сумні
  я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
  білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...
(с.70)
  Вона казала, що відчуває, як дивляться їй в душу очі інших людей, і просять писати…писати про те, що лише ЛЮБОВ може врятувати цей світ…Вона закликала:
«Тримаймося СВІТЛА!»
-------------
  Поетесі вдалося відвоювати у смерті цілих два роки життя.
Різдвяного вечора 06.01.2016 в Луцьку, в лікарні, о 22.08, Світлана Степанівна Костюк –  світла, чудова людина  померла. 

  Навіщо, скажіть, намагатися усе пояснити словами?..
  Печаль павутинкою літа єднає наш обрій в одне...
  І Ви десь уже далеко...І я вже , даруйте, не з Вами...
  Так хочеться полетіти...
  Тому... відпустіть  мене.
(с.72)

===============================
** Про книжку Світлани Костюк «Траекторія самоспалення»  –http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626692

** – в дужках номер сторінки в збірці.

ID:  710789
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 07.01.2017 21:31:09
© дата внесення змiн: 07.01.2017 23:33:58
автор: Віктор Ох

Мені подобається 10 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Наталя Данилюк, Ольга Струтинська, I.Teрен, Світлана Крижановська
Прочитаний усіма відвідувачами (1340)
В тому числі авторами сайту (25) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Анатолійович, 08.01.2017 - 21:14
17 Схиляю голову перед чудовою, мужньою, талановитою людиною і знімаю капелюха перед тобою, Вітя за таку щиру,глибоку рецензію-епітафію... cry 16 23 23
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сергій Анатольевич! Світлана до останнього дня вела переписку з великою кількістю людей, писала вірші, виставляла їх і І-неті. Через це складалося враження, що вона себе нормально почуває. Але те все робилося через подолання болю. Мужня жінка! 17
 
I.Teрен, 08.01.2017 - 16:56
Ангельські душі відходять у святвечір.
Вічна їй пам'ять і царство небесне.
 
Віктор Ох відповів на коментар I.Teрен, 09.01.2017 - 13:17
Пам'ятатимем! 17
 
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 08.01.2017 - 01:06
просто боляче...дуже боляче...в житті я не знала Свєту...та й по фейсбуку познайомилась нещодавна...читала раніше її вірші тут,у клубі,але й гадки не мала,наскільки хвора ця чудова людина,неймовірна поетеса...дізнаючись-жахнулась...але в неї була настільки непорушна віра в сцілення, що я не могла не вірити поруч з нею!вона знаходила завжди якісь хороші слова й для мене, людини з натовпу однакових прихильників..і ставало справді світліше, і надійніше...сильна, і неймовірно близька...це не пафос,просто в серці залишилось...Світла їй Пам"ять
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Танюша! Дійсно, пішла від нас чудова жінка і поетеса. Світлана говорила: «Якщо ти поет – ти мусиш бути відвертим, з оголеною душею, ти емоційний, тобі болять і чужі болі, і власні, і болі світу. І твоїй душі некомфортно у цьому жорстокому і прекрасному світі …» Писала, як жила, а жила, як писала. Світла пам’ять!

 
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 08.01.2017 - 17:35
так,Вітю...це в нас-головне...щирість...мені так плакати хочеться...і бракує слів... 17 17 17 такі втрати...
 
Леся Shmigelska, 07.01.2017 - 23:35
...Коли написала коротенький відгук на книгу Світлани Костюк "Зцілення любов'ю" вона мені відповіла повідомленням:"відчули...дякую...надіюся на зустріч..." і я надіялася...не судилося... Бог обрав Світлану у Світлий День...тому, що і вона була світлою, тому, що дарувала людям промінь і просила усіх бути єдиними, триматися на відстані його світла... вічна пам'ять Людино, Жінко, Поетесо.... Дякуємо Тобі за вічний промінь...
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знав, що хвороба в пані Світлани дуже серйозна. Знав, що14 сеансів хіміотерапії – це щось неймовірно важке. Проблема в тому, що ліки, які здатні впоратися з онкологією викликають безліч побічних ефектів. Ці препарати є сильними отрутами і поряд з хворими клітинами вбивають здорові. Але весь час сподівався на чудо. І Світлана його демонструвала – писала, їздила. Гадав, що вона зможе протриматися довше. Вічна їй пам’ять.
 
Ольга Струтинська, 07.01.2017 - 23:23
СПАСИБІ Вам,Вікторе,за чудову статтю-світлий спомин про цю незвичайну жінку.Я зустріла її єдиний раз ,а відчуття було таким ніби знала її завжди .СУМНО...коли відходять найсвітліші .
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден з Вами! Справжній поет завше оголює свою душу перед читачем.
Світла пам’ять!

 
Шостацька Людмила, 07.01.2017 - 23:16
Перед Новим роком не стало моєї мами.Дуже боляче.Так само мені заболіло,коли я взнала про смерть Поетеси.Світла їй пам'ять.Вона залишила по собі дуже значний слід на Землі.Її Слово змусить задуматись багатьох. 17 cry flo36
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро співчуваю Вам з приводу смерті мами. Моя також вже покинула мене.
Дуже вразила сьогодні зранку сумна звістка про Світлану Костюк.
Вічна пам’ять всім, хто пішов.

 
Наталя Данилюк, 07.01.2017 - 23:14
cry Й досі не віриться... Дізналася про цю сумну подію сьогодні вдень, зайшовши на Фейсбук, і вжахнулася... 17 Така важка недуга не залишає людині жодних шансів. Та все ж хотілося вірити, що дороговартісне лікування продовжить життя іще хоч на кілька місяців. Втім... У Бога свої плани, тому й забрав цю прекрасну світлу Людину до Себе напередодні Різдва, щоб вона не мучилася у цій нерівній боротьбі зі своєю хворобою, з кожним днем згасаючи все більше. Кажуть, що така смерть дарується обраним. Вірю, що там, на небі, вона буде щасливою і умиротвореною! Світла пам'ять цій неймовірно талановитій сонячній жінці! 16 Дякую Вам за такий проникливий огляд її життєвого і творчого шляху! 16 Читала, тамуючи щем у душі... Як казала Світлана: "Тримаймося на відстані променя...". 16 16
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Наталю, за теплі слова і за пам’ятне фото!
Два тижні тому пані Світлана надіслала мені електронний варіант своєї книги «Зцілення любов’ю». Я обіцяв написати відгук. І написав – підготував оцей текст, але зразу не надіслав. Завжди залишаю, щоб трохи відлежалось, щоб подивитись свіжішим поглядом, підправити. Сьогодні планував виставити. І виставляю, але вже запізно. Картаю себе.
Вічна пам’ять Світлані!

 
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Наталя Данилюк, 08.01.2017 - 01:11
справді, все фото пронизане просто таким неймовірним світлом...тримаймося світла!
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 
Наталя Данилюк відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 08.01.2017 - 18:29
Людина вміла світитися зсередини і заряджала своїм світлом оточуючих... 16
 
Наталя Данилюк відповів на коментар Наталя Данилюк, 08.01.2017 - 18:28
Не картайте себе... Впевнена, вона відчує це тепле і щире послання, вкладене Вами у відгук на книгу... 16
 
Ганна Верес, 07.01.2017 - 22:48
Чудова Ваша стаття, Вікторе.
Дуже шкода. Земля їй пухом. А ще рядочки:
Вона відійшла в Святвечір, а значить, уже свята,
І мудрість пророчих речень її нас усіх пита:
"Що ти зробив для Украйни, своєї землі й людей?"
Поети не умирають, їх слово у світ веде.
Жорстокий, неординарний навколо вирує світ.
"Любов'ю лікуйте рани", - звучить її заповіт. 12 12 12 friends ny5
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за чудові рядочки! Я був знайомий з пані Світланою лише віртуально. Переписувались, працювали над піснями. Вона присилали мені свої книжки, подарувала ікону (Святий Миколай), зроблену її коханим чоловіком. Вона була доброю і мудрою Людиною. Вічна їй пам’ять. Сьогодні весь день біля тієї ікони в мене горіла свічечка.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація - солдатозбиралізація
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Бабине літо - пізня осінь, пізнє кохання, зимова вишня, місячна соната, ще не останній танок, жіноче соло, жіночі спогади, вік не має значення, спогади про молодість, відшуміло, відцвіло
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - правдивий, її половинний, не для загалу, терплячий, не перекоти-поле, неперелітний, незальотний
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Вичитка - робота над помилками
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Світла, чиста душею та помислами
Синонім до слова:  Мобілізація
Master-capt: - Призив. Рекрут. Рекрутизація. Доукомплект. Резервокомплектація. Резервіровання. Оповіщення. Обороноздатність. Оборономіцність. Оборонозахист. Вистій. Вишкіл. Противостояння.
Синонім до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: - І тут нема фантазії у поетів поки, чи бажання, чи думки)) :42:
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Наталя Хаммоуда: - Файна, красна, ладна, привале́бна,гожа...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Церата
Наталя Хаммоуда: - Клейонка, вощанка, циру́тка, (стеленка і плінка) -- казала моя баба. Не знаю, звідки походження.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Svetoviya: - Ловкенька, так говорила моя прабабця 1909р.н. Черкащина.
Синонім до слова:  Церата
@NN@: - церата- цератка(скатерка) не скатертина, бо то ткана льняна чи бавовняна, оздоблена шитвом чи стрічками, святкова...
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олександр Холденко: - Ловка , це вправна , я також з чернігівщини
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Вірний
Ніна Колодяжна: - Баннолистий, невід'ємний, прилипкий, невідчіплюваний, завждипоручний, прирослий
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
епіграми з рогами: - ловка (Чернігівщина, Сумщина, Полтавщина)
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie