Цірендулма Дондогой
Кохання
Люблю моїх небес хустку блакитну
на голові землі моєї зеленявої
і польові трави ,що юрбою
блукають по степу незапиленому .
І зливу ,що прагне напоїти
суху землю , і розливи пшениці
люблю , як можуть лиш любити
свою свободу птиці .
І ті очі , що на мене дивляться
з любов'ю таємною , я люблю відверто і відкрито :
берези так листям палають,
по грудь в замети перші зариті .
Я , як дитина ,радію всьому :
живу працею , непросто і щасливо ;
і признаюся народу моєму
в любові навіки ,але це - мовчки .
переклад з бурятської
Фоусат Балкарова
Очі
Є очі - заглянути в них ризиковано ,
В них гроза , і не справитись з нею !
Немов блискавицею гнівною розколоті ,
Щоби ранили іскри болючіше .
Для ворогів такими стають
У час бою очі мої.
Є очі - під віями ховаються ,
Так вразливі і боязкі в нудьзі ,
І сльозами гарячими плачуться ,
Самотньо течуть по щоці .
Для друзів такими стають
В час образи очі мої.
Є очі - двоє срібних місяців ,-
В них надії ,бажання, жадання , мрії .
Так променіють , пестять і світяться ,
Коли поряд зі мною ти ...
Для коханих такими стають
В час весняний очі мої .
переклад з кабардинскої
на фото Хуранова Аза Тлепшуковна
