(присвячення К.А.)
Криваві смуги на межі землі і неба -
це термінова телеграма з висоти,
мороз і сонце з темних володінь Ереба
прийдуть на зміну потепління і сльоти…
А що мене чекає вранці особисто,
похмурий настрій, чи як небо голубе -
прозорий, лагідний і радісно іскристий?
Звичайно ні – давно не бачила тебе…
Щодня на твій дзвінок чекаю з нетерпінням,
не знаю, що з тобою, де ти, чи живий?
Як довгожданий гість, приходиш в сновидіння,
та серцем відчуваю, що зовсім чужий…
На скільки вистачить терпіння - я не знаю,
вже ледве жевріє в моїй душі вогонь,
щоденно віру в нашу зустріч я втрачаю,
і забуваю теплоту твоїх долонь…
Та й чи варто чекати того, хто добровільно поїхав шукати собі щастя деінде? Чи не краще почати своє життя з чистого аркуша? Складні питання і ще важче знайти відповіді на них...
На скільки вистачить терпіння - я не знаю,
вже ледве жевріє в моїй душі вогонь,
щоденно віру в нашу зустріч я втрачаю,
і забуваю теплоту твоїх долонь… Щиро й прекрасно!