Іноді мені здається, що ти дивишся на мене,
І повертаючись, чомусь, прямую очі в небо,
Нібито там шукаю відраду,
Що не просто так я свої роки краду..
Закономірно, з року в рік один із моїх друзів
Біжить до РАГСу, щоб віддати дань сімейній кузні.
В когось складається, а в когось ні, і як ти тут вгадаєш?
Всі ходять в різному вбранні - мозком не впізнаєш
Скільки спроб і помилок ти вже пережила,
Але ж завдячуючи їм ..розкриті твої крила..
Бо той, хто боляче зробив, залучений у зраді,
До сходинки тебе підвів, щоб в очі подивилась ваді
Зустрівшись з собою один на один
Спочатку, не все ти приймаєш:
Жалієш себе, втрачаєш себе,
Образи на долю кидаєш
А потім знаходиш, рятуєш в собі
Ту світлу, маленьку дитину,
Що може знову весь світ обійти,
Щоб потрапити в його обійми
Обійми того, що тепер назавжди,
Того, що так довго чекала.
Того, хто так саме біль пережив,
І той, кого зрада зламала
Тут помилитись важко,
Ти серцем все відчуєш,
Бо полетиш, як пташка,
І більше не згальмуш
"нібито"; "залучений у зраді" – несинтаксичне: "до зради" правильно, або "кохається, втішається у зраді": мається на увазі, що йому там добре й затишно; знак оклику фінальний) – то дуже мило, зворушливо
"до зради" – правильно, але тобі рима втратить точність. або доведеться ту фразу, де "ваді", переписувати, щоб було "зради-вади". можна також "причетний до зради". а можна "запеклий у зраді", тобто нездатний до вірності. а можливо, за змістом правильно: "помічений у зраді"
