* * *
Две трети пройдено, лишь треть,
Всего лишь треть пути осталась.
Усталость так напластовалась
За эти годы – не стереть.
Легла морщинами у глаз,
Широкий лоб избороздила.
К тому же холодом могила
В лицо дышала мне не раз.
В глазах – отчаянье и грусть.
В висках – надежд сгоревших пепел.
Не побороть душевный трепет,
Да и, признаться, не берусь…
Две трети пройдено, лишь треть,
Всего лишь треть пути осталась.
Клюкой колотит в двери старость,
Маячит у калитки смерть.
________________________________
"Земную жизнь пройдя до половины,
Я очутился в сумрачном лесу..."
Во времена Данте половина жизни равнялась 30 годам,а твои 2/3 это сколько? И кто может знать сколько кому осталось? А стих хорош.Я очень,кажется,понимаю.
Поэзия - не арифметика! Нужно ли что-то подсчитывать? 2/3 - больше половины, надеюсь, этим всё сказано.
А за отзыв спасибо. Рад пониманию.
Наилучшего, несмотря на все негоразды!
так, і я натиснув "мені подобається", але лише стиль і яскравість фраз, лише вдало і майстерно збудовані рядочки та влучно підібрані слова.
але мотиви!! але арихметика! - ну як можна спокушати долю?! як можна випереджати події? визначати їх? коли і так все невідворотнє у цім сенсі - чи треба думки італант повертати на їх фатальність і неминучість?! а житті дано лмше для радості. лише у щасті сенс наших днів, тому нехай звучить голос лири життя і любові, мудрості і вдячності за всі дарунки днів під цим небом, що були і ще будуть! обов"язково будуть" - радий відчувати і чути голос вашої ліри, Сергію, його тембр особливий, інтонації, легкість мови і ліричність віршів ваших
"и я живу. и на земле мое кому-нибудь любезно бытиё" - певно, що із всіх відповідей ця - "найправильніша" - точна і по совісті: кожного ранку ти відчув, що проснувся? - ось і щастя тобі! найголовніше! найважливіше!
за цю позицію і поважаю вас і слово ваше, пане Сергію: "счастлив тем. что я живой"