На коліна впала мати
Перед образами
Й слова стала поливати
Гіркими сльозами.
Стоїть вона на колінах
Перед святим ликом:
«По всій, по всій Україні
Розлилося лихо.
Заглядає у тих серце,
Хто діточок має…
Ба, найбільше горе неньці,
Як синів ховає.
Як душа тремтить від болю,
Як сиріток бачить,
Їм тепла ж треба й любові, –
Ледь говорить – плаче. –
Зглянься, Матінко Маріє,
Стрілись ми з бідою:
У війні ми, ще й нерівній,
З дикою ордою.
На землі крові усюди
Уже по коліна,
Гинуть кращі наші люди,
Гине ж Україна…»
Ненароком і в ікони
Сльоза покотилась:
«Всі одержать по закону:
Орда й сиротина.
Правду боронити треба
І свободи зерна,
Лиш тоді Господнє небо
Мир пошле на землю.»
5.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
ми всі цього хочемо...що таке молити за життя-мені добре відомо...і як перемога ця дається,якою ціною...кожен отримає своє...за все-все...гоподь бачить все...
Таню, мені чомусь здається, що це вже остання наша війна з Росією, що проснуться росіяни й зрозуміють, куди їх ведуть.
Невже Господь їм очі не відкриє?!
Невже глухі й сліпі вони усі?
Та прийде час, і Путіна зариють,
Про це не я - так кажуть мудреці.
Ненароком і в ікони
Сльоза покотилась:
«Всі одержать по закону:
Орда й сиротина.
шкода тільки не повернуться ті, кого скосила Вона...
Чудові Ваші вірші!
