Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Замріялося… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 02.02.2017 - 21:10
Я бажаю Вам, дорогая моя, бути коханю, кохати, мріяти... І щоб мрії - зюувались!
Тетяна Луківська відповів на коментар Окрилена, 10.10.2016 - 08:11
Дякую, Наталочко,отак сама з собою...
Тетяна Луківська відповів на коментар Тетяна Мерега, 06.10.2016 - 10:40
Якось отак, Тетянко, дякуююю
Ольга Струтинська, 05.10.2016 - 20:58
чудова поезія ,немов скрипаль-віртуоз ,перебирає всі надчутливі струни душі .дякую за довершеність і красу слова .
Тетяна Луківська відповів на коментар Ольга Струтинська, 06.10.2016 - 10:39
Дякую, Олечко, за глибинне розуміння мого слова
Фотиния, 05.10.2016 - 10:49
Ох, бывают такие замужества, что медаль можно одноименную выдавать - за мужество... Тільки й залишається - "смуток у жарти пересипати" Тетяна Луківська відповів на коментар Фотиния, 05.10.2016 - 12:53
Отак і йдемо, по-жіночому, щиро вдячна за розуміння, Світланко
Тетяна Луківська відповів на коментар Наталя Боднарук, 05.10.2016 - 10:12
Так, Наталю, такі відчуття приходять з пережитого, дякую за зустріч
Тетяна Луківська відповів на коментар Віталій Назарук, 05.10.2016 - 10:13
Щиро вдячна за візит і добре слово
Ганна Верес (Демиденко), 04.10.2016 - 19:14
Не ту любов зустріла, ох, не ту…Пестимістично, але як прекрасно звучить твір! Тетяна Луківська відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 05.10.2016 - 10:15
Вдячна, Ганнусю, радію, що прийняла мої слова душі
|
|
|