Дні стікають свіжо-вичавленим березовим соком у банку минулого.
Ти ще ніби на горизонтальній лінії - між небом і землею,
але все більше гойдаєш у душі
голубий простір.
Земля під твоїми п’ятами вже не така тверда, як раніше.
І п’яти поорані гострим камінням випробування..
Ще трохи часу,
можливо, четвертину з того, що ти вже пройшла,
тобі залишилось под олати.
Подолай її з усмішкою!
Хай дух твій буде, мов настояне вино,
А сила мужньою.
Спіши робити, тобі призначене.
Бо Янгол смерті спідтишка вже підглядає за тобою.
І він прийде обов’язково,
вручить тобі фіолетову кульку,
наповнену газом,
перев’язану чорною стрічкою
і скаже: "…
Ні, ні! Не «З днем народження!»
Ні, ми спочатку ще погуляємо на святі Перемоги, а потім нехай уже й приходить той "Янгол смерті"! 
