Місто. Ніч. Закохана пара.
Поцілунки, обійми палкі.
Від кохання мого ти вже п’яна –
Перший раз у своєму житті.
Зорі гаснуть у небі повільно,
Вітер на вухо шепоче тобі
Слова, які ти так почути хотіла,
Слова, які зараз кажу я тобі.
Легкий подих літнього вітру
Цілує волосся твоє на льоту.
З губ твоїх зриваю я ніжно
Твого серця земну теплоту.
Заглядаю в твої милі очі –
Бачу мрій безмежну глибінь.
Бачу ніжність весняної ночі,
Бачу сонця палючого тінь.
Я з тобою повірив у чудо,
Я з тобою навчився літати.
Покидати місця ті, де людно,
І за обрій, за хмари зникати.
Місто. Ніч. Закохана пара.
Скоро сонце над містом зійде.
Ще не йди від мене, кохана,
Ще хвилинку, благаю тебе.
Серце тихо прискорилось в грудях –
Мить розлуки підходить до нас.
Стій, розлуко! Забери свої руки!
Йди хвилиночку ще погуляй!
Ні! Пора! Пора розлучатись.
До вечора знову не бачить тебе.
Послухай, кохана, я буду чекати.
Я ніжно, я вірно кохаю тебе!
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
