Нецілована,
Некерована,
Пройдусь кронами яворів…
І залишуся зачарована,
………ніби води семи морів
Позолочена,
Непосріблена,
Найсолодша із орхідей…
Я і досі ніким не обрана-
……..ні до звірів ні до людей
Не відмолишся,
Не відмиєшся,
Позолочена та гірка…
Ти в долоні мої пролиєшся,
………і в мені оживе ріка
А не схилишся,
Не обізвешся,
Воском скапаєш з вівтарів…
І на лоні моєму зійдуться
………темні хвилі семи морів
І коли
Диким вовком витимеш,
І розкроїш мене навхрест…
Я воскресну! - і далі житиму…
……….доки води мої несеш
Пройтися кронами яворів - маючи як мінімум крила...
Зачарована, як цей загадковий світ...
З вівтарями і межею між злом і добром...
І згинемо... і воскреснемо... Все так і є, Наталі...
В кращих традиціях, Наті: гарно і незрозуміло
Але я про інше:
Рима "непосріблена - обрана"?
А якщо
Позолочена,
Приоздоблена,
Найсолодша із орхідей…
Я і досі ніким не обрана-
……..ні до звірів ні до людей
Або
Позолочена,
Непосріблена,
Найсолодша із орхідей…
Я і досі ніким не дібрана-
……..ні до звірів, ні до людей
???
гостя відповів на коментар Дантес, 31.08.2016 - 22:56
обидва варіанти гарні... Щиро дякую ВАМ,Дантесе,за небайдужість
ох і люблю я Ваші оці коментарі,Менестрелю,бо і справді починаю вірити в оті крила... 
Щиро дякую ВАМ,Дантесе,за небайдужість 
красиво, Наташа! 
Справді, вражає Ваша поезія. 
