Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: МЕНЕ ВЕЛИ ДАЛІ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 15.08.2016 - 23:21
Дякую, Ганю! Отож учора, щось пригадалося, та й на папір тихо уклалося...
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 15.08.2016 - 17:56
Гарний спомин вірш Ви написали.Хоч і тужливий.
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 15.08.2016 - 19:49
Дякую, Ніло! Вірш як і наше життя: і ньому і гарного, і сумного вистачає...
Ніна Незламна, 15.08.2016 - 17:44
Життя прожити не поле перейти...Пройшли ,пройшли вже ті роки...Та спогад все ж серце гріє.. Часом здається душа не старіє...
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 15.08.2016 - 19:51
Дякую, Ніно! Так воно й є:життя пропливає, спогади серце гріють, а душа не старіє...
Дмитро Кiбич, 15.08.2016 - 17:37
Дiйсно, гарний вiрш. Дуже цiкава розповiдь у вас вийшла. Але ви не засмучуйтесь дуже, що пройшли тi роки, головне - у душi залишатись молодою.Тiльки от у вас слова "гожий" i "краю" якось не зовсiм римовано звучать. Може вам 1 рядок трохи змiнити - "Нас небо сине вiтае". геометрія відповів на коментар Дмитро Кiбич, 15.08.2016 - 19:56
Дякую, Дмитре! Та я засмучуюсь лише чуть-чуть і не за тим що минуло, а затим, що серце зболіло, у наш час воно не може не боліть. А рими у мене тут через рядок...
|
|
|