UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: НЕ ХОДИ… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 24.04.2020 - 16:27
Може і тепер наша матінка-земля не витерпіла людських образ до неї і послала нам випробування пандемією...   
Наташа Марос відповів на коментар Володимир Верста, 18.08.2017 - 18:33
  Щиро дякую Вам, Володимире,  мені дуже приємно!!! 
Ніла Волкова, 28.08.2016 - 20:10
Гарний вірш, Наталочко! Зачіпає струни серця і примушує замислитись. Але "зводи" - це русизм, правильно "склепіння", але для ритміки більше підійде "під куполом синього неба". Не ображайтесь за поправку. Я - від щирого серця, бо вірш дуже сильний!З повагою   
Наташа Марос відповів на коментар Ніла Волкова, 28.08.2016 - 21:53
Щиро дякую Вам за уважне прочитання, не ображаюсь  !!!Для мене не принципово - можна й змінити, але чомусь лягло саме це слово... Ще раз дякую, заходьте, читайте, підказуйте!!!   
Наташа Марос відповів на коментар OlgaSydoruk, 17.08.2016 - 21:14
Дякую, Олю, за таке розуміння...  Страшно...
Наташа Марос відповів на коментар Евгений Познанский, 15.08.2016 - 21:19
Дякую Вам, завжди рада візиту!!! 
геометрія, 15.08.2016 - 20:09
Дуже гарно і щемно, Наталочко! І коли ж ми,і як- ті загоємо рани: і свої, і своєї землі... 
Наташа Марос відповів на коментар геометрія, 15.08.2016 - 20:18
Будемо сподіватися і вірити, що вистачить у когось розуму... Дякую Вам щиро!!! 
Наташа Марос відповів на коментар Наталі Рибальська, 15.08.2016 - 20:15
Дякую, що заходите, мені приємно!!! 
Наташа Марос відповів на коментар Haluna2, 15.08.2016 - 20:13
Ваша правда!!! Дякую щиро, рада візиту!!! 
Наташа Марос відповів на коментар Ліна Ланська, 15.08.2016 - 20:11
Що за доля така у моєї землі...Як же далі? А внуки? А діти? На родючій, своїй і старі, і малі - Всі живуть, та не вміють радіти... Дякую, Ліно, будемо вірити в краще!!!
Tom d`Cat, 15.08.2016 - 14:25
Раз звернув увагу, то, певно, Ваші вірші того варті...А що з ними робити - то вже Ваше діло. 
Ганна Верес (Демиденко), 15.08.2016 - 13:23
Що ж за доля така і чому незагоєні рани, І чому вона плаче, оповита корінням зі зла... Продають, розривають її і нещадно тиранять, Але хочеться дуже, щоб довго земля ще розкішно цвіла... - - -Мені дуже сподобався твір. Обираю.
Tom d`Cat, 15.08.2016 - 12:08
Красиво. 5-стопний анапест, кожен четвертий рядок – 6-стопний.Та, нажаль, три рядки мають вади у ритмі. 2: У безмежному краї, поміж стиглих садів і полів, - зайвий склад; можна просто "між". 6: Бо так страшно лишитись без повітря, без сонця й води, - зайвий склад; одним "без" можна пожертвувати, як і "так", що створює заниження звучності (таК СТРашно), перестановкою вирівняти ритм: "Бо лишитися страшно без сонця, повітря й води" 10: І чому земля плаче, оповита корінням зі зла... - зайвий склад; доводиться читати "зЕмля", щоб уникнути неритмічності. "Зі зла", певно, має означати, що коріння з нього створене, але більш звичний вислів "зробити зі зла" – синонім "на зло". Я б написав "І чом плаче земля, що розшарпують корені зла" Правда, якщо ці рядки розбити на 2+3 стопи, то читатися буде добре, але весь вірш від такої трансформації дуже постраждає. То ж простіше виправити ці. Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, дякую Вам за такий розгорнутий коментар!!! ...але... це ж яка праця... скільки часу гаєте!!! Все набагато простіше, пробачте... = На чудовій планеті під зводами синього неба, У безмежному краї, поміж стиглих садів і полів, Я шукаю, бо хочу знайти, твердо знаючи, - треба! Тепле серце моєї, до болю святої, живої землі... .............................................. .............................................. Дякую Вам, та, мабуть, мої вірші не варті такого глибокого аналізу
Наталя Хаммоуда, 15.08.2016 - 11:58
Наталю, беру собі. Чудова поезія і тема глибока для роздуму. Дякую!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
