Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ЩО Ж ТИ, СТАРІСТЬ, НАТВОРИЛА… - ВІРШ

logo
геометрія: ЩО  Ж  ТИ, СТАРІСТЬ,  НАТВОРИЛА… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЩО Ж ТИ, СТАРІСТЬ, НАТВОРИЛА…

                       Забирали в місто діти                Та нема вже в неї сили,
                       свою матір із села.                    вже не може жить одна.
                       Вона ж їхать не хотіла,              обірвала старість крила,          
                       все ж життя тут прожила.          і сліди всі замела.
                                                Із ціпочком походила,
                                                все подвір"я обійшла.
                                                Тут була вона щаслива,
                                                туга душу обняла.
                       Як усе це залишити:                   Чоловіка тут зустріла,                
                       тут і в будні, і в свята-                сім"я гарною була.
                       вміла все вона робити                 Тут і діток народила,
                       в молоді й зрілі літа.                    і в дорогу провела.
                                                 Та прийшла пора розлуки,
                                                 вже не може жить сама...
                                                 Підняла до Бога руки
                                                 і молитву прорекла.
                       Всіх простить вона молила,           По городі походила
                       що ж поробиш, вже літа,               і до річки добрела...
                       працювать не має сили,                Пригадала - була сила:
                       доля склалась не проста.              він-косив, вона-гребла.
                                                 І у річці тут купались,
                                                 вистачало їм тепла,
                                                 жартували, цілувались,
                                                 повні сили і добра.
                       Що було: пройшло, злетіло,             До садочка повернулась,
                       як у річці цій вода...                        груша віти простягла.
                       Її літо відшуміло,                             З болем мати усміхнулась,
                       та і осінь вже мина.                         її ніжно  обняла.
                                                 Вишні, яблуні і сливи,-
                                                 теж зажурені стоять:
                                                -Не сумуйте, мої милі,
                                                 я вас буду пам"ятать!
                       Все своє,усе любила,                      Ще з сусідами зустрілась,
                       та ж з собою не забрать...               звісно, вже в останній раз.
                       Що ж ти, старість, наробила,           Селу низько поклонилась,
                       як же вік свій доживать?..               вже не вернеться назад.
                                                  Так поїхала до сина,
                                                  в місті вік свій доживать. 
                                                  З селом старість розлучила,
                                                  за ним буде сумувать...
                                                  

ID:  681806
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 04.08.2016 14:43:40
© дата внесення змiн: 04.08.2016 14:52:31
автор: геометрія

Мені подобається 12 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Макієвська Наталія Є., Ганна Верес (Демиденко), Святослав_
Прочитаний усіма відвідувачами (509)
В тому числі авторами сайту (28) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

12 12 12
 
геометрія відповів на коментар Квітень Олександр, 28.02.2017 - 14:03
Дякую, Олександре! На жаль так буває,нікого старість не минає!.. 16 flo31 girl_sigh flo06
 
12 така вона старість немила...жаль cry тужливо 17 16 angel flo06 friends
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Закон природи: все йде, все міняється, та й старе повинно поступитись місцем новому... 16 love17 43 42 flo36 31 flo06
 
Святослав_, 04.08.2016 - 21:54
Стіна. Із цеглинок-фрагментів життя. Стіна вершинкою вже ближче до неба, ніж до землі. Поетична повість. Чудовий твір, чудова візуалізація.
Забираю.
16 hi
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Святославе! Так, це і є фрагменти: і не одного життя, повірте мені, я таке бачила і знаю, як важко пережити розлуку з найдорожчим... 16 flirt smile flo36 flo31 flo34
 
Кіндрат Корінь, 04.08.2016 - 21:54
Дуже добре, слова, що йдуть через серце.Проникливо й правдиво. clap love11 icon_flower
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Кіндрате! Я зная про такі випадки з життя своїх близьких, тому й пропускаю це через свою душу і серце... 16 smile flo31 flirt flo36 flo34
 
Наташа Марос, 04.08.2016 - 21:47
12 12 12 ...не даром кажуть: старе дерево не пересаджують... wink
Браво Вам!!! Щемно, але... таке воно, життя... flo31 flo12 flo12 flo12
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Ви праві: від пересадки старого дерева воно гине й те ж саме, і з людьми... 16 smile flirt flo31 flo36 13
 
Як же щемко уявляти, до сльози... 12 16 flo26
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо! Я й пишу зі щемом і в душі, і в серці,.. 16 love17 smile 16 flo36 flo12
 
Валю, читала зі сльозами на очах. Обираю. 12 12 12 16 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Оце нароблюся на огороді, на подвір"ї, напечуся на кухні, а потім зайду в хату і думаю: як же добре дома, тихо, спокійно; то ж хіба можна з ним розстатись?.. 16 flirt 16 flo36 give_rose
 
LubovShemet, 04.08.2016 - 16:56
Читала крізь сльози, пригадала матусю, як вона збиралася до сина переіджати, як прощалася ...Як сумувала і плакала в синовій хаті ( у мого брата). А потім знайшла вічний спокій поряд з батьком у рідному селі... 17
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Любо! Непербачувана наша доля і хто зна, що ще нас чека,та своя хата невловимо, нам жити в світі помага. Якщо ви не читали мого вірша "Хато,моя хато!" раджу прочитати... 16 love17 smile flo36 flo06
 
Lana P., 04.08.2016 - 16:50
у шахматному порядку так гарно донесли болючі рядочки give_rose give_rose give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лано!Таку долю має багато людей поважного віку. Якщо ви читали мій вірш "Про мене і моїх сусідів", то бабу Лєну забрали діти і вона через 2 місяці померла...Отож у цьому вірші і про неї теж... 16 smile 17 love17 smile 16 flo36 flo34
 
Надія Башинська, 04.08.2016 - 16:24
16 Правдивий вірш... flo04 flo04 flo04
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Я пам"ятаю, як ми забирали мама з села, і як вона за ним сумувала... 16 love17 16 smile 16 flo36 flo06
 
КОЛЮЧКА, 04.08.2016 - 15:53
Який красивий твір, прям до мурашок по тілі....
І серце защиміло... 12 16

Але у неї дуже хороша дитина яку вона виховала у рідномо селі.... Село Це як сімейний оберіг.....
Браво!!! clapping give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Це якось із сином розмовляли про тяготи нинішнього життя, а він мені порадив не журитися, як буде не в моготу, то він мене забере до себе в місто, от я й уявила, як важко мені буде розстатися зі своїм містечком, а оскільки я родом із села, то ото так і написала... 16 love17 smile 16 flo36 flo06
 
Haluna2, 04.08.2016 - 15:35
Розлука із рідним дуже болюча! give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Я вже давно не живу у своєму селі, та ніколи не минаю нагоди побувати там,.. 16 love17 flo36 flo34
 
Ninel`, 04.08.2016 - 15:12
така болюча,повторююча майже у всіх родинах,тема ...гарно передано читачеві 12 12 12
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ninel, Заходьте, читайте, пишіть коментуйте. Мені теж хотілося побродити по вашій сторінці, вона ніби й відкривається, а твори чогось ні...Та попробую ще раз... 16 flirt 17 16 smile flo36 flo34
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: