Да... я совсем не золотой мальчик...
В чём то я другой... в чем то, такой как все....
Но помни, что я твой... меня, дал Бог тебе...
Цени меня. Я твой.
Моё сердце для тебя открыто...
В моих глазах увидишь всё.
Уют найдёшь в обьятиях моих...
всё хорошее/плохое делим на двоих.
Я не золотий хлопчик...
В твоїх руках ключ від мого серця.
Ну ж бо... відкрий зачинені дверці.
Ступи на поріг нової оселі.
Хай запах кохання здійметься до стелі.
те що будуєш- те і цінуєш...
а що розвалилось- того не врятуєш....
І'm not golden boy...
А знаешь, тёплые слова так и остаются словами....
Ничего не изменить, не поменять местами...
Красивые лица- не всегда красивые сердца...
И как бы не было сложно, нужно идти до конца..
Рука в руке, плечо к плечу...
Когда вместе мы- не страшны ссоры и преграды.
А любовь, верность, понимание- это больше
всякой награды....
Час від часу в сірому натовпі зникаю...
ich bin nicht golden boy...
Я розумію це... і знаю.
Заповнені мої думки тобою.
А доля з кожним днем переплітається все дужче,
і важче підійматись все вище.
Готрати сторінки минулих літ безглуздо.
З тобою я записую на плівку пам'яті прекрасні наші дні.
Важкі буденні дні... запилені цим побутом,
обпалені гарячим сонцем, і скроплені дощем холодним.
Хай сяють зорі у ночі, і колихається вогонь багаття.
Хай світло наших думок освічує темні ночі.
хай рука в руці.
губи до губ.
серце до серця.
і крок за кроком.
хай помилки будуть уроком.
Бог все для нас- ми все для Бога...
головне щоб вірна була в нас дорога...
І втомлені ноги приведуть нас туди де щасття і радість...
а не царство пітьми.
