Полночный час. С Тобой, наедине,
Веду доверчиво беседу, Добрый Боже!
Ты видишь Сам, как жить непросто мне
А потому, я знаю: Ты – поможешь!
Не буду ни о чём Тебя просить.
Мне ни к чему богатство, блеск и слава
Хочу лишь только ближнего любить
И всё стерпеть, что мне судьба послала!
Пусть будет всё по Воле – по Твоей!
Благодарю за многость и за малость:
Молю я милости для близких и друзей,
Чтоб дни для них весною улыбались.
Пошли им хлеб насущный в каждый день;
Прости провинности, что сделаны невольно;
Пусть их дорога, рядышком с моей,
Не ранит их так жестоко и больно!
Помилуй, Боже! И меня прости!
Знаю, что грешен! В том смиренно, каюсь!
На Твоё слово с Истиной Твоей,
С надеждою - душою откликаюсь!
25.03.2015. 05.19
Є запитання вічне й достеменне,
Немов відкрите у життя віконце:
Чи ще посвітить сонечко для мене,
Чи зможу я – для когось стати сонцем?
Слова свої, мов бісер у намисті,
Нанизую на сонячні тенета,
І з них думки свої складаю чисті ,
А це – хороша у житті прикмета!
У нас з тобою справ – край непочатий,
І стільки ще багато нам зробити!
Мій друже, сонячних людей багато,
І нам ще довго – в світі цьому жити!
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть, Поет,- це промінь у віконце!
(У більшості своїй, Хоч є й інакші.)
Я вже комусь не стану рідним Сонцем,
А для загалу - "мы ещё попашем!"
Допоки ще душа не вмерла в тілі,
Допоки в грудях живе серце б'ється,
Я буду намагатись йти до цілі,
Хоч і непросто це мені дається!
... я в свiт прийшла цей щоб нести в нiм свiтло...
Хтось з сонця нитку висмикне i вже
Засяє ця Земля для всiх привiтно,
Тут кожне тополятко-не чуже!
Мелодii чуднi тут зачарують,
А в травах заблукаеш ти-без меж!
I Люди Сонячнi тепло дарують
Душi своеi...ми з тобою-теж!
Спинилась...озирнулась...i за обрiй
Мiй день менi долонi простяга...
Тут- Мiй Народ,мiй вiльний,мiй хоробрий...
Позаду нього-пiдла жiнка ця, Вiйна..
Вона все суне й суне, невблаганно,
Безмежно, беспардонно,без жалю!
Мiй Господи,спини цi чорнi хмари
I захисти людей, яких я так люблю!
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дякую Богу за Ваше життя,
За те, що прийшли Ви, щоб серцем світити.
За те, що у ньому цвіте почуття,
Що нам помагає боротись і жити.
Від Вас долинають вірші та пісні,
Що птахами світла зринають над краєм.
Вони задушевні, вони чарівні
В них щира душа розвернулась розмаєм.
В них серце болить за страхіття війни,
Що суне і суне на нас невблаганно...
Тривога жіноча набатом дзвенить
За долю народу, таку безталанну.
щоку я теж свою не підставляю...
Та й не свята, звичайно, не свята..
Але, коли я Вас читаю,
Чомусь мені здається,щиро так..
Так хочеться ізнов палати світлом,
Даруючи його, і теплий дощ...
В нічному оксамиті - зорецвіти...
І,на межі життя і стоптаних підошв,
Зануритись у різнотрав"я літнє...
Вдихнуть повітря вільної душі...
І всьому світу дарувати квіти,
Не заступаючи відомої межі...
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, ця межа! Відома ця межа!
А ще душа до пісні не чужа,
А ще у ній буяє різнобарвя,
А ноги просяться у літнє різнотрвя,
Де у росі яскріють самоцвіти
Немовби зорі перейшли у квіти.
Отож якщо у серці яснота,
Тоді і Ви - пташиночка свята!
Ви свята людина......і чудова у Вас велика Душа...
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мою душу оценит Господь...
Пусть кажусь я теперь золотым,
Перед Ним - моя суть наиспод.
Потому не считайте святым.
Я как все: утопая в грехах,
Любя грешниц, как сказано, - в дым,
Славлю Жизнь и в кустах, и в стихах!
Благодарю Вас!
Петре, Ви великий гуманіст: Молю я милости для близких и друзей,
Чтоб дни для них весною улыбались.
Пошли им хлеб насущный в каждый день;
Прости провинности, что сделаны невольно;
Пусть их дорога, рядышком с моей,
Не ранит их так жестоко и больно!
Це має говорити священник. Ви святий! Обираю.
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не продвигайте меня во святоши
Ибо это чревато гордыней.
Я бываю как все: нехорошим,
Нерешительным, слабым, ревнивым.
И щеку не спешу тем подставить,
Кто нежданно влепил оплеуху...
В моих силах лишь Господа славить,
Просить Милость для близких по духу!
Дякую Вам!