Ти везеш своє життя туди, де сходить сонце,
а я залишусь тут, де стомлена земля мовчить.
твоя земля під танком ніч і день волає й стогне
моя, схрестивши колоски на грудях, просто спить.
знаєш, люди кажуть, що душа десь живе в очах.
Я знаю точно — твоя душа давно вже у вогні
в кривавім ґрунті, в спалених, порубаних полях.
Твоя душа палить синій "Бонд" і ходить на камуфлі.
У кожному з нас живе бог, а в тобі, мабуть, декілька.
Не знаю, як ти третій рік це все нормально вивозиш.
Кожен день не порівняється з усіма відомими пеклами,
Тримаєшся та по частинці себе з побратимами разом хорониш.
Братику, якби могла, прикрила б тебе сестринським крилом,
Перемогла б війну, повернула сюди всіх полеглих в боях.
Обійняти б тебе і разом забути про будь яке зло.
Гірко й дико звучить, проте нас з'єднала війна.
Ти їдь, братику, і воюй. Воїн не гине, він живе у піснях.
Лиш молю — бережи себе. І прокидаючись зранку кожен день
Пам'ятай, що на балконі з "Ротмансом" молюся за тебе я.
Всім богам. Всім предкам. І пам'ятай — тебе чекає твій Олень.
Пусть Бог вразумит всех подлецов, идиотов и дураков начавших эту войну. Очень жаль жителей Донбасса! Пусть для них все побыстрее закончится благополучно!
Це - біль і крик душі.Тут можна і без рими,і без ритму.Третій рік триває цей біль,тут не до поетичних норм.Дуже щемні рядки. Буду Бога молити за Вашого брата. Уявляю як Вам усім важко.Читаю в сльозах.Тримайтеся,з Вами Бог.
Олька Оленька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий брат в мене не один)
Дякую, що відчули і підтримали )
Буду Бога молити за Вашого брата. 
Уявляю як Вам усім важко.Читаю в сльозах.Тримайтеся,з Вами Бог. 
