Привіт.
Нехай мої слова-це щось
Типу телячих ніжностей,
І,можливо,звучать
Не як справжні чоловічі висловлювання,
Але я чекав тебе
Усе своє свідоме життя,
Відколи зрозумів,
Що жити потрібно
Не лише ради себе,рідних та друзів,
Але й ради когось особливого,
Ради того,хто може грати
По струнам твоєї душі...
Привіт.
Нехай мої слова
Звучать надто ванільно
(Сам не любитель грьобаної "ванілі"),
Але,про армєйку,тачки і тьолочок
Говорити в мільйон разів простіше
Та примітивніше,
А ніж про почуття...
То хто з нас слабший?
Я не Геракл,і,звичайно,
Не один із богів,або хоча б із титанів,
Щоб звернути гори,
Але ради своєї єдиної
Я буду руками трощити стіни
Із якогось там
Моноліту,
Аби її шлях був безперешкодним
Та спокійним...
Привіт.
Я чекав цього моменту
З періоду душевної зрілості,
Щомиті надіючись,що ось-ось
І він настане,
І закінчиться моя самотність
(моральна,фізична,просторова,чуттєва),
Але той момент десь гуляв,
Наче очікуючи найнесподіванішої миті,
І йому це вдалось.
Дочекався.
Літо.Потяг.Залізнична станція.
Легка втома.
Таксі.Ой,не таксі:
"Сідай до нас,поїхали,підкинемо",
А потім - очі...
Її чарівні незабутні очі.
Незабутні чарівні зелені очі,
(Найпрекрасніший зелений,
із усіх зелених,коли-небудь
Мною бачених,ви уявляєте?),
Чарівна посмішка,та такий солодкий голосочок...
Привіт!
"Я чекав тебе",-
Сказав мій внутрішній голос
І серце забилось так швидко,
Наче скакало босоніж
По розжареним недопалкам.
Господи, це те, що я чекав.
То що ж,очікування винагороджує?
Винагороджує.
Перемагає той,хто очікує?
Дійсно.
Я нагороджений. Я переміг.
Я щасливий.
Дякую, Фатуме.
ID:
679485
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 22.07.2016 13:29:03
© дата внесення змiн: 22.07.2016 13:29:03
автор: Чакір
Вкажіть причину вашої скарги
|
