|
..насуваються з півночі хмари, немов кораблі із вітрилами фіалковими та бузковими - кольору фіолету-ультра,
невпинно ідуть назустріч, до зіткнення, як пальці долонь - чоловічої та жіночої,
адже так і повинно бути, так і повинно бути -
наші погляди не відірвати одне від одного - настільки вони склеєні міцно разом, немовби скотчем..
аби кохати тебе, мені замало лише одного серця - хоча й воно, як той найбільший філадельфійський орґан, звучить понадміру гучно,
навіть коли ти мене не бачиш (на відміну від мене), мені видається, що ти все одно ч у є ш,
як воно прагне із грудей назовні, так, що відриваються від блузки ґудзики,
так, що вислизають з твоїх рук інструменти, так, що от-от зірвуться з цвяхів репродукції Ґустава Клімта
із стін, що вібрують, мов під час землетрусу..
і не те, щоби здичавілий, але очі твої, ніби підведені густо вугіллям, мене переслідують,
хижо, по-тваринному обережно, перебирають струни слідів на асфальті від шпильок,
на кожне чоловіче обличчя, якими я намагаюсь твоє затьмарити, лягають твоєї присутності тіні і напівтіні,
мовби краплі чорнила..
я кажу їм: йдіть геть, будь ласка, йдіть геть, та насправді
вдячності моїй до тебе немає кордонів і немає дна в глибині моєї до тебе поваги,
бо якою я б без тебе була? як і раніше, сильною, але з тобою стала слабка та вразлива,
проте, мабуть, в тому і полягає жіноча сила - бути слабшою
за мужчину..
як дещо всередині лялечки перетворюється на імаґо,
так неконтрольовано перегортається все у мені догори, ніби смикнули скатертину зі столу - і порцеляна в повітрі,
є лиш мить до того, як вона розіб'ється,
щоб встигнути її зловити..
ID:
679236
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 21.07.2016 01:50:32
© дата внесення змiн: 21.07.2016 01:55:50
автор: Майя Грозова
Вкажіть причину вашої скарги
|
