Що з світом сталось?, вийди, подивись, надворі,
Про людяність забули всі. - Ні!, Співчуттю!
Забули сенс духовному буттю,
Живуть усі за принципами в Торі.
Та ,Ви – народи, не беріть за честь дурного,
Не будьте ворогами між собою,
Тлумачте все як то хотів би Світ,
Природний, а не штучний моноліт.
Земля – то матір наша, із усіх світів,
Не плигай вище знатті полюсів,
Мурахою народжений, ти, не виплигуй із штанів,
Подумай краще як мирити ворогів.
Хай знають всі, багатство – то не зло,
Воно зціляє часом хворих і дає тепло,
Дає можливість, розвиток, духовне полотно,
Аж поки зброєю не зробиться воно.
А бідність - що? Кому вона на користь?
Нужду і злість і заздрість і злодійство,
Написана про неї в світі довга повість,
Стається через неї іноді і вбивство.
Мої шановні, добрі світлі «гоїм»,
Прокиньтеся від сну ненависті і зазирніть у світ любові,
А якщо ні - то недарма,
Цим світом віки вічні править сатана.
