Ой, на Івана тай на Купала
Вінок Мар’яна на воду клала,
А як поклала на чисту воду,
Замилувалась на свою вроду.
Що та водиця тихенько бігла,
А у дівчини личенько біле,
Личко біленьке, тернами очі
Долю щасливу зустріти хочуть.
Поплив віночок, хвилечка грає,
Нічка купальська молодь збирає.
Музики грають, всі у таночку,
Вогонь палає, пливуть віночки.
А у віночках свічечки з воску,
Білі ромашки й сині волошки,
Ромашки білі, ще й жита колос,
З берега піє дівочий голос:
«Пливи, віночку, в далеке море,
Минай розлуку, зраду і горе,
Пливи водою у море синє,
І мені долю знайди щасливу!»
Ой на Івана тай на Купала
Вінок Мар’яна на воду клала.
Пливе віночок, свічка сміється:
Доля щаслива не всім дається.»
7.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
Чудовий вiрш, Ганночко, як i всi Вашi твори!
А Ваша Мар'яна, здається, занадто хитреньке дiвча! Не хоче вона українця-краянина, мрiє про американця, чи про канадця.
Як варіант: Другий рядок другого куплету - "Нічка купальська молодь збирає".
Сьомий рядок другого куплету - "Жовтий горицвіт (або жовті кульбаби), ще й жита колос".
Третій куплет - "Ой на Івана тай на Купала".
Гарний вiрш, Ганно. Дуже мелодiйно звучить. Виникають асоцiацii з украiнською народною пiснею:
Ой, на Iвана та й на Купала
Красна дiвчина зiлля копала
Квiти збирала, вiночок плiла
Далi водою його пустила.
Спасибі, Дмитре, за коментар. А Ви, я спостерігаю, знаєте багато пісень, виконавців. На жаль, у моєму житті я не зустрічалася з такою піснею. Про свято це лише читала, бо поки вдома була, його не святкували.