Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Ви чули, як співають чорні солов’ї? - ВІРШ


Валентина Ланевич: Ви чули, як співають чорні солов’ї? - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 8

Пошук


Перевірка розміру




Ви чули, як співають чорні солов’ї?

-Ви чули, як співають чорні солов’ї? А він, Григорій Нечипуренко, чув. Він ішов понад вербами стежкою, що вела вихилясами вздовж Стоходу та повторювала усі вигини річки, а призахідне сонце купало свої теплі промені у хвилях, що тихесенько хлюпались об піщаний берег. Від швидкої ходи розстібнута сорочка молодого чоловіка тріпотіла полами. З одного боку спадаючи донизу, з іншого - ціпляючись за літрову пляшку "Оболоні", яку ніс у руці. Комірець сорочки, як і все тіло Григорія, після денної косовиці, віддавав міцним чоловічим духом. Чоловік зійшов зі стежки, ступнув до краю річки, скинув із себе змокрілу сорочку та пірнув у зігріту спекою водяну купіль і віддав всього себе у її насолоду. Почасі вийшов на берег, відкоркував пляшку пива та спрагло приклався до горла пляшки ще вологими від води губами. А в цей час над його головою обізвався соловей: -Віть-цок, віть-цок, - так, буцім на другій ноті, хтось клацнув язиком, приклавши того до піднебіння. Як заряд електричного струму, що несподівано пройшов через тіло, обізвався той спів у ньому, а в голові промайнула думка: -Ну, чого їй не вистачало, адже був завжди уважний до неї, Галини, своєї жінки, кохав бо її і двоє ж діток нажили разом. Он, і хату нову побудували. Зирить звіддалік зараз на нього закритими вікнами. І де він узявся на їхню голову, отой шилохвіст, Микитка Свистун. І треба ж було їм зустрітись у тому магазині, де Галя працювала продавчинею. Усе приходив до магазину, усе заводив різні розмови про те, про се, а ніде правди діти - те Микита уміє справно, те у нього не віднімеш. Казав уже Галі, коли приходила до нього просити тушковану свинину, що поділили навпіл, як та ішла від нього жити до Свистуна, щоб верталась, він усе пробачить їй, дітей ради, а вона йому мовила, що любить Микиту, а чи ж Микита любить її, хто те зна, хто його знає... За тими роздумами й незчувся Гриць, як дійшов до дверей власної домівки, отямився, як війнуло на нього з кімнати, із відкритого ним отвору, пусткою. Він підійшов до вікна, відсунув штори і, включивши телевізор, вмостився на диван, поставив поруч на стілець надпите ним пиво, щоб зручно було дивитись телепередачі, зокрема новини на каналі "1+1", які він, в міру можливості, намагався не пропускати, і заразом відпочивати. А телеведуча, Наталя Музийчук, уже розповідала про нашестя жаб у якомусь там селі, в якому, він і не дослуховувся. Сидів, тягнучи все так же, із горла пляшки, пиво, розслабився. Раптом Музийчук посуворішала з обличчя. Вона говорила про те, що, в зоні АТО, на шахті "Бутівка" загинули чотири бійці Окремої Тактичної Групи імені капітана Воловика, що двоє із них родом із Києва і що сьогодні, на Майдані Незалежності, відбулося прощання із загиблими бійцями. Григорій, відсторонивши пляшку, став уважно дослухатись до її слів, а з екрана телевізора на нього уже дивилось мужнє обличчя командира окремівців - "Кулібіна". На лиці "Кулібіна" лежала тінь зажури, утрата його бійців важкою ношею лягла йому на плечі, каменем тиснула на груди, адже він душею переймався усіма і кожним окремо взятим бійцем, як то люблячий батько потерпає за своїх рідних дітей та він командир і, щоби не відчував він сам, він ітиме зі своїми бійцями пліч-о-пліч, ділячи з ними навпіл усі фронтові випробування і в голосі командира зазвучали сталеві нотки: -Ми все витримаємо, якщо ви будете нам допомагати, якщо ви станете нацією - то ми будемо вашим авангардом. І, як на підтвердження тих слів, на екрані телевізора з’явилась кремезна, сивочола постать, з оселедцем на голові, що спадав на широку брову, окремівця "Бабая", як символ стійкості і непохитності, як втілення козацтва, що була тією рушійною силою, що вела у бій не ради слави, а за честь, в ім’я волі та свободи. Грицеві здалось, що "Бабай" відморгнув йому з екрана телевізора і він на мить завмер, а комар, що до цього часу дзижчав, кружляючи навколо нього, вп’явся жалом у щоку. З несподіванки молодик так ляснув себе по обличчі, що, аж гук пішов по кімнаті, сполохуючи собою по кутках остогидлу тишу. І тільки останнє сонячне проміння крізь незашторену шибу кинуло йому пучок світла, а ще, за вікном виспівував чорний соловей своєї: -Віть-цок, віть-цок. 02.07.16

ID: 675693
Рубрика: Вірші, Нарис
дата надходження: 02.07.2016 18:34:42
© дата внесення змiн: 19.01.2018 23:28:14
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 14 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., A.Kar-Te, Любов Іванова, Дід Миколай, OlgaSydoruk, Ніна-Марія, Анатолій В., Ганна Верес (Демиденко), Надія Башинська, Кайгородова 2
Прочитаний усіма відвідувачами (694)
В тому числі авторами сайту (37) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Зоя Енеївна, 03.01.2019 - 18:07
12 12 12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Зоя Енеївна, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Зоєчко! 16 22 22
 
Любов Іванова, 19.01.2018 - 22:07
Валю, а прози твої - дуже майстерні... Прочитала і от сиджу, думаю, а картинка - перед очима... Глибоко торкнулося душі!! 12 12 16 16 flo22 flo22 flo22 flo22 flo22 flo31
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Любов Іванова, 01.01.1970 - 03:00
Така твоя тепла оцінка, Любо, мені дуже приємна, чесно. 16 Дякую щиро! give_rose friends
 
Lana P., 10.03.2017 - 21:31
цікаво flo10 а про чорних солов'їв раніше не чула... a11
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
...я сама вперше їх побачила позаминулої весни, вони схожі за будовою тіла до сірих, тільки голівка та крила чорного кольору, можливо це підростаючі пташата... wink Дякую, Лано! 16 give_rose
 
Владимир Зозуля, 30.10.2016 - 13:06
ну, Валюша, это ты не очерк написала, ты "украла" кусочек чей-то жизни. прекрасная проза у тебя. с удовольствием прочел. 16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Владимир Зозуля, 01.01.1970 - 03:00
Премного благодарю, Владимир! 16 Мне чертовски приятно это слышать! give_rose friends
 
Радченко, 02.10.2016 - 23:40
Гарно і боляче водночас. 17
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Радченко, 01.01.1970 - 03:00
...реалії життя... 17 Дякую, Олечко! 16 give_rose
 
Амелин, 22.09.2016 - 19:13
Валя, прочитал очень внимательно, понял, что ты хотела этим показать. А именно - что глобальное, то, что происходит в обществе, на войне,оно перекрывает всё личное. Это правильно! Задумка очень хорошая, нужная, своевременная. Я себе набросал некоторые моменты, которые напишу тебе в "личку". Главное - не забыть! smile Если что - напоминай, не стесняйся. give_rose 22 22 31
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Амелин, 01.01.1970 - 03:00
Ок! Беру на замітку і чекаю від тебе листа. wink Дякую, Сергію, за підтримку та розуміння! give_rose friends
 
Касьян Благоєв, 15.08.2016 - 13:06
... стати би нацією, ой пора стати! бо вже й сором всесвітній, - на аткій землі, чверть століття на волі та ніби хазяями у власній хаті - а дожилися, що в тій хаті загарбник погроми робить...
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Касьян Благоєв, 01.01.1970 - 03:00
...от і мене пече той сором, бо ума не приложу, чому ми нічому не вчимось у нашої історії...одні кров свою проливають за наше спільне майбутнє, а інші вдають, що війни як такої немає... 17 Дякую, Касьяне! 22 give_rose
 
Оксана Р.-Г., 03.07.2016 - 22:27
Майстерно, Валентино! 17 17 17 friends flo11
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Оксана Р.-Г., 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Оксано! 16 give_rose friends
 
OlgaSydoruk, 03.07.2016 - 22:14
12 12 12 Майстерно!Змістовно,цікаво і зворушливо!І мені сподобалось,Валечко! 16 16 flo10
 
Валентина Ланевич відповів на коментар OlgaSydoruk, 01.01.1970 - 03:00
А мені приємно від тебе це чути! 16 Дякую, Олечко! 16 05
 
Леся Shmigelska, 03.07.2016 - 21:22
Цікаво, змістовно, щемко...молодець, Валюшо! 16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Леся Shmigelska, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Лесю! 16 22 give_rose
 
Ніна-Марія, 03.07.2016 - 19:47
Валю, дійсно дуже вдало і змістовно give_rose Цікава розповідь give_rose give_rose give_rose friends
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Ніна-Марія, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Ніно-Маріє! 16 22 give_rose
 
Крилата, 03.07.2016 - 16:25
16 17 16 flo26 Тривожно...
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Крилата, 01.01.1970 - 03:00
...і мені тривожно, от і пишеться так... 17 Дякую, Люба! 16 give_rose
 
Анатолій В., 03.07.2016 - 13:23
16 17 Життєво...Так сумно стало після прочитання...А написано дуже гарно! give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Анатолій В., 01.01.1970 - 03:00
Реалії...на жаль... 17 Дякую, Анатолію! 16 give_rose
 
Олеся Шевчук, 03.07.2016 - 12:34
flo19 Чудова проза flo26 flo26 flo26
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Олеся Шевчук, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Олесю! 16 22 flo21
 
Наталя Данилюк, 03.07.2016 - 12:29
Отаке життя - не завжди воно з медом, іноді гірчить, як полин... Але, може, то і на краще, що Галя втекла до іншого, значить - і не любила свого чоловіка, прикидалася... Краще вже розставити все по місцях і почати життя з чистого аркуша, аніж триматися за примарні стосунки... Хоча, легко сказати, та чи легко зробити? Життєва проза, майстерна. 12 flo23 flo23 flo23
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Наталя Данилюк, 01.01.1970 - 03:00
Воно, звичайно, краще не намагатись притулити назад відрізану скибку та чи стане ота наступна, ще не відрізана, панацеєю, також спірне питання. В цій історії ще далеко до кульмінаційної розв’язки, життя само ще не раз поставить їх перед певним вибором. girl_sigh Дякую, Наталочко! 16 give_rose
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Нові твори