Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ГАЛИНА КОРИЗМА: ДОБРЕХАЛИСЯ… - ВІРШ


ГАЛИНА КОРИЗМА: ДОБРЕХАЛИСЯ… - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 10

Пошук


Перевірка розміру




ДОБРЕХАЛИСЯ…

ГАЛИНА КОРИЗМА :: ДОБРЕХАЛИСЯ…
Добрехалися... і нарешті приїхали ті, що хотіли обдурити не сусіда, не громаду чи місто, але цілий народ. Гм... які ж вони наївні та мізерні у своїх загребущих очах. Дивилися на світ широкими очима, а взяли на себе не величезні гроші, а гріх. Не одягнули себе у ризу правди, хоча себе називали праведними... Вели людей собачими стежками, як звірина, щоб народ не догадався їхніх хитрих замислів. Але чи втаїш перед великим народом правду? Хіба ж усьому народу закриєш очі? А якщо і закриєш, то чи змагатимешся з Богом? Це те саме, що боротимешся з вітром біля великих млинів. Закрутять вітрила... заберуть всі сили... і нарешті видохне вся міць людини. Бо хто вона перед Богом? “...і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого”, - молився кожен хто став малим перед Богом. Я бачила ті очі, що просили не золота, а хліба. Одні подалися на заробітки, інші працювали зранку до вечора, викохуючи землю, бо вона давала їм життя. Реально прожити в такій Державі було не можливо... бо витрати були більші, ніж заробіток. Хто не втримувався, виживав вкраденим чи заробленим не по-Божому. Але то було таких мало... бо бідні знали більше, ніж ті, що купалися в розкошах. Але й такого збагачення не ставало на все життя. Корупційна система з'їдала все на своєму шляху — добре і світле, облесливе і хитре. З роками стало звичкою жити в такому колесі. Давали взятки майже всі. Одні прагнули слави, а інші волі. Кажуть, між вовками потрібно стати вовком. Від нестатку люди злились, не знаючи головного винуватця. Крутилися, як у млині жорна, а мрії поїдала чорна невидима сила. Ох, і така наша доля, - хтось говорив, а інший кивав головою. В той час мені згадувались мудрі слова нашого пророка Тараса Шевченко: Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. І я, заплакавши, назад Поїхав знову на чужину. День минав і не одна ніч була оплакана... Як дальше жити?! Не було більше сил та терпіння слухати новини та бачити глумство над простим народом. Колись і брехні приходить кінець. Слава, слава...та для кого ж вона потрібна? Добігалися, добрехалися... перші, хто був хитріший, мудріший, проплачений... Якби могли, Бога би взяли за ноги. А ті люди, що їм байдужість опанувала розум і тіло, стали перекотиполем. Чекали, що завтра ворона сир скине і будуть жити щасливо. “Моя хата з краю, я нічого не знаю”... Винуватили всіх довкола, тільки не себе. Історія України проходила майже у кожному із нас. Одні шліфувались, тобто формувались в особу, якою повинні бути. Кажуть, і на камені ростуть квіти. Тими квітами стали наші діти. Бо вони не бажали більше жити в такій Державі. Дякую тим батькам, що вміли на протязі скількох років привити любов до України. Вони стали джерелом правди і чистоти. Перші сльози, перша невинна кров, перша впевненість у перемогу... Зразу було страшно, а потім звідкісь взялася шалена сила стояти за Україну! Наче за своїх дітей, яких ще ненародили, чи стояти спиною за рідну маму. Вирувала сила вистояти і не здатися. Яка ж вона — свобода? Впізнали не ту, що у книжках читали, а смак і біль самого ядра, що рухав вперед. Зі смаком солених сліз і кровавого поту. В такому протистоянні відкривалося третє дихання і опускалися ангели Правди. Вони стали всі сестрами і братами, як писалося у Святому Письмі. Не всі його читали, а як читали, то не всі розуміли. Тому опинилися по обидві сторони барикад. Одні пропускали повз вуха, а для інших був не допустимий розум того пояснення. Важкий шлях до Перемоги... Втрачаємо синів і оплакуємо долю. Стихія вітру перекинулася дальше і вирувала по всій країні. Я ж кажу: хіба у всіх очі закриєш? Бачать те, що бачать, а не те, що їм кажуть. Добрехалися... і нарешті приїхали ті, що в душах посіяли лукавство. Закрутилося з вітром і вже не було цьому рятунку, бо піднявся Божий Палець над землею. Страшне слово, яке так бояться вимовити “сильні” - війна. Не думала, що торкнеться нещастя України. Гадки не мала, що ростимо синів для війни. Не для нападу проти інших країн, а для захисту рідної матінки землі. Яка ж бо ласа і цінна наша землиця і люди там працьовиті. А те, що маємо розбрат, то не є виною всіх, бо століттями прагнули злодії та безбожники затуматити людей. В пустинних українських селах, після голодомору тридцятих років, завезли чужинних людей, в яких не було корінних традицій та й самої любові до України. Навіть історія писалася на свій лад і Бога не було ні на словах, ні в писанні. То було інше життя, яке вже створювалося і жило на свій лад та користь. Я дивилась на них, ніби на людей іншого світу. І так двадцять років незалежності. Хтось скаже, що нічого час не навчив українців? Так, - одних навчив, а іншим затупив розум. Одні пішли в ту брудну течію і неслися першими, а інші... інші “...і не введи нас у спокусу...” Бог дав людині волю самій обирати свій шлях. Тому обирали різні по-різному. Гинули перші, які були надаровані тим розумом, що мав цінність і боязкість для існуючої системи. Наче павутиння обсотало кожне село, місто, столицю. Найбільше було проблем там, де менше було місця для Бога. Влада має належати народу, а не народ владі. Ось і той штабель перехитнувся, став на другу сторону. Хто був біля брудного корита, вже не хотів втрачати легкого хліба. Руки не були в мозолях, а їхні облесливі “Юдині голови” в зло-ненажерливому павутинні. Модно і престижно було називати тих “пожираючих щупальців” - бізнесменами, депутатами. Навіть ухитрилися поставити Президента з брудним минулим. Все мінялося, переписувалося і вдосконалювалося. Так з'явився “вор в законе”, - запозичене модне із сусідньої “братськой страны”. За те він — красивий, статний, обіцяє... А те, що дурницю інколи сплете не по темі, сміялися певно не з нього. Я той сміх бачила, що належав їм, як недостаток розуму відрізнити праведне від грішного. Такими хотіли нас бачити всіх — необтесаних і смиренних. Не всіх вивезли в Сибір, не закатували енкавидисти, не згноїли в таборах, в Соловках. З маленького українського коріння відроджувалася роками нова українська нація. З уст в уста передавалася минула історія роду, де і мала свою ціну і продовження. Кращі віддавали життя за Україну, а тепер кращі — в перших рядах за волю Батьківщини. Це наша діти, яких ми ростили і вчили правди. Проливається кров невинної молоді, народу. Україну обгорнув сум і сила протистояти. Бо ті — красномовні комуністи, бізнесмени, мужновладці знахабніли над простими людьми і в кінці кінців терпець урвався. Час не стоїть на місці, історія продовжує своє рукописне дежавю. Тепер вже не хитрістю, а новою зброєю, яка забирає тисячу людей. Велика сила в лукавого, але кому дав Бог владу над пеклом? Змагаються — зло і правда. В протистоянні між ними така сила, що тріскає та горить земля. Ми опинилися між двома світами, тому повинні показати, хто ми є насправді. Вирує світ своїм життям. У кожної держави є свої проблеми, радощі. А українців доля розпорошила по всій земній кулі. Але ми не порох, який так легко розвіяти. Ми народ, бо живе у нас любов до рідного Краю і грудочку землі, що привезли з дому, бережемо, як найдорожчу цінність.

ID: 674947
Рубрика: Проза
дата надходження: 28.06.2016 19:12:46
© дата внесення змiн: 29.06.2016 01:33:17
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: палома, Ганна Верес (Демиденко)
Прочитаний усіма відвідувачами (467)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Тріумф, 22.07.2016 - 18:48
hi Ви - молодець. Десь перед війною я подумала: пережили багато, але живемо, добре, що нема війни. Ворог людський не забарився послати своїх службовців, і творити діла диявольські. Прихилімось до Господа, бо лиш у Ньому наш захист і спасіння. Добре кажете, що дві сили борються. Нажаль, люди відхиляють руку Божу своїм невірством і шукають різних богів і духів, не підозріваючи, що все те вороже і проти них же самих. 17 frown
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Тріумф, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння. Нехай у вас все буде добре 16 flo18
 
Надія Позняк, 30.06.2016 - 00:00
Дякую. Сумно і печально.І ніхто не відповість за смерть тисячів, за чергову війну. І кишить Європа стара війнами то там, то там, не проходить і сторіччя.
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Надія Позняк, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю 16 icon_flower
 
Оксана Р.-Г., 28.06.2016 - 22:36
12 Та мусимо змінити себе самих від кореня, щоб змусити діяти інших! 17 16 friends flo11
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Оксана Р.-Г., 01.01.1970 - 03:00
Так, Оксано, маєте рацію. Як колись мені сказала одна моя знайома: Багато поганих людей, але добрих більше. Щастя вам і будемо змінюватись на краще 16 icon_flower
 
НАДЕЖДА М., 28.06.2016 - 21:05
12 12 16 16 Жорстока правда життя... give_rose give_rose give_rose
Прочитала уважно... Гарно написано! smile
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар НАДЕЖДА М., 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю, 16 за оцінку мого твору. Хай щастить friends icon_flower
 
Галю, читала і плакала, адже все те правда:
Змагаються — зло і правда. В протистоянні між ними така сила, що тріскає та горить земля. Ми опинилися між двома світами, тому повинні показати, хто ми є насправді.
Я теж маю такі відчуття, біль терзає іноді так душу, але на все свій час. Дякую Вам за майстерний цінний твір. Обираю. 12 12 12 16 17 give_rose
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам, Ганно, за таку гарну оцінку мого твору. Бачу, що і ви також багато переймаєтесь подіями в Україні. Будемо вірити, допомагати і творити на благо і перемогу над ворогом. 16 22 22 icon_flower
 
СПРАВДІ, ГАЛИНО, ВИХОДИТЬ ДОСИТЬ ГАРНО, МОЛОДЕЦЬ ! a25 flo20 a26
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Надія Карплюк-Залєсова, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю 12 16 icon_flower
 
палома, 28.06.2016 - 20:20
Гарно написано, Галю! Правдиво! 16 17 flo26 flo26 flo26
Тільки в обране!
 
Леся Shmigelska, 28.06.2016 - 19:56
Доречно і талановито! 17 12
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Леся Shmigelska, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесю. 12 icon_flower
 
Крилата, 28.06.2016 - 19:49
16 17 16 Все буде добре! Вірмо і діймо!
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Крилата, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Крилатонько. Все буде добре smile 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  тартак
Mattias Genri: - древесный бардак, это - тартак...
Синонім до слова:  казино
Ниро Вульф: - рулеткодром
Синонім до слова:  тартак
Еkатерина: - лісарня - у Карпатах
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - Похилого Віку
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Валерія19: - Реаліст!
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Сергій Риба: - Сутність
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Нові твори