UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Ранкове - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світ цей такий - яким його сприймати 
Потусторонний, 11.06.2016 - 15:57
Да? А как вам такое: "Земля, где проходит жизнь человека, есть место наказания, место своего рода ссылки, то есть то самое, что на языке религии называем адом. Отбросив метафизическую сторону этой концепции, не заслуживающую никакого внимания, посмотрим для интереса, какие же пытки находятся в арсенале этого заведения: С точки зрения некоей абсолютной безмятежности, которую нам, людям, трудно себе представить, даже земные боренья страстей – уже неприятность, уже помеха, нарушение покоя и блаженства. А дальше идут: постоянная борьба за существование и за кусок хлеба (что, вероятно, должно считаться очень унизительным), а иногда ведь и голодная смерть. А дальше идут болезни и постоянная боязнь их. Постоянная боязнь за детей. Постоянная мысль о смерти. Наказание постыдной и мелочной суетой. Наказание яростью бессилия. Наказание уязвлением самолюбия. Унижением. Несоответствием желаний с возможностями. (Изобретатель этой пытки, наверно, хихикал, потирая руки.) Наказание наблюдением страданий близких. Наказание наблюдением торжества врагов.Физ. лишения. Братоубийство. Пытки страхом. Пытки ревностью. Пытки завистью. Пытки угрызением совести. Какой набор утонченных и изощренных средств. И вишенка на торте: еще одна пытка, за изобретение которой кто-нибудь получил соответствующую премию. Даже сам, поистине райский антураж нашей планеты, ее умопомрачительная красота тоже не есть ли одно из главных и коварных орудий, ибо жалко же расставаться, жалко же уходить от такой красоты. И мысль об этом мучает человека чуть ли не с детских лет."  
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нічого собі!!!  Все правильно і мудро..... з точки зору середньостатистичного гота Все-таки цікаво, де Ви відшукали джерело такого песимізму – сподіваюсь, що не у власному серці. Якщо відштовхуватись від думки, що пекло – це порушення спокою, емоційної рівноваги, стану задоволення собою, кимось, чимось, то, відповідно, воно знаходиться не стільки у світі, що оточує людину (в широкому розуміння – Земля), як у внутрішньому, емоційному, світосприйняттєвому. Пам’ятаєте, як у буддистів :"Життя – це страждання. Щоб позбутися страждань – потрібно позбутися бажань". Але як розділити бажання, які роблять нещасними і ті, які навпаки додають людині позитивних емоцій та надихають на буття, і що це за бажання "нещасності"? Відповідь можна скопіювати з Вашого коментаря, але її сіль: "… покарання злістю безсилля", але через те, що ми, дійсно, не можемо змінити багатьох речей, які існують, відбуваються поза зоною нашого досягнення, не виникає з’їдаюча злість. "Боже, дай мені розум і душевний спокій, щоб змиритися з тим, чого я не можу змінити; силу, аби змінити те, що можу, і мудрість відрізнити одне від іншого" Климентій Шептицький Інша справа, що деякі муки виникають від нашої бездіяльності…..- а це вже питання до совісті. Тоді виходить, що совість, як і співчуття – це частина пекла. Хіба це логічно:"Совість, співчуття – пекло", а всі інші почуття, бажання, описані Вами – це не саме пекло, а шлях, який до нього веде. Позитивні бажання - ті, якими варто жити, ведуть до самовдосконалення, та покращення світу навколо, а хіба це не совість та співчуття - не страх і жалість, хоча слова майже синонімічні. Світ цей такий, яким його сприймати. Позитивного Вам світосприйняття! 
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це ніч навмисне так зашнурувала, щоб сонце подовше не будило  
Єлена Дорофієвська, 11.06.2016 - 10:41
І я зараз збираюся летіти двоколісно! Якщо дощик не завадить  Все, що треба - поруч, з нами - в нас! 
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Натхнення від двоколісної прогулянки!
|
|
|
||||||||||||||||||||||
