55*Любов Ігнатова; до в. «Квітень»
«по ринвах – гами настрою квітневих переспівів»:
Ви і мій ре-мінор розігнали мажорами.
Ці акорди душі – гімн життю; там, за горами
і у серці весні прочинили віконце –
тож злітайте, Ігнатова, аж-но до сонця!
…
А я у дитячих сховаюся римах,
весни доторкнуся – й стрибну (хоч до ринви!),
омию зимові печалі дощами
квітневого настрою.
– Радості гами!
56* І. Кохан, до в. «Любистково, ромашково…»
«весни мотиви у піснях і в серці,
і з вуст жіночих – гімн життю й любові!»
Так огортає душу мандрівну
духмяність травня, і життя, і слова!
І в цім букеті – серцю колискова!
Весну гойдає вашу чарівну
розквітла розкіш степова казкова, –
як не прийняти в душу цю весну!
…
(І думку ростить серденько одну –
І забуваю я про сивину!..)
57* Ірина Л., до в. «Ты ускользаешь…»
«не ангел, та душу цю оберігатиму завжди!»
Ти світильник на шляху невдач,
де, здавалось, вороття немає
в щастя край; тобою оживає
день мій; тож молю тебе – не плач!
…
Бо висока ціна і печалі твоїй і сльозі.
Як і слову твоєму вагою в карати алмазів.
***
Це 2 посилання на один і той же кадр. Не знаю, чи «заведуться» відео з цих двох посилань. Тому передаю на словах:
КТО МАЛО ВИДЕЛ - МНОГО ПЛАЧЕТ.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... ах, как мне хочется вздохнуть: "влюбленным вновь - разлуки путь! но есть надежда, что любовь устами вашими поется..." - вы так лелеете слова, вы столько чувств пропели словом, что верится: воскреснет снова Любовь, которая права!
Ирина, вы вновь зажгли звезду надежды...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
куди мені, зайцю, до вовка, справжнього знавця і лісу, і його населення, - як от сам Сергій Сокольник. а я - просто ремісничий, навіть не він, а підмайстер. і майстром, певно, вже не стати: роки мої спливли, коли можна була в гори - і будь-які вершини підкоряти.
радий візиту!
от і знову,змалювали Ви,Касьяне,так виразно настрій і характер кожної з поетес...ну,ніби чай з ними пили щойно вчора
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так стараюся, так же лестю, компліментами обсипаю та в очі найвірнішим створінням дивлюся - а не кличуть на чай, доньки Євині невірні!
дякую лише вам та вашому чуйному серцю, що читаєте і ціните мої почуття до них!
(віднині ото собі єдиному та вам, коханій, всі присвяти будуть. ви таки того варті!)