Була на межі між землею і небом,
Та віра і мужність з тобою були
І праведний світ весь молився за тебе,
З Надією в серці усі ми жили.
Ти, птахо небесна, попала у клітку,
Не мала ти волі в ворожих краях
І билась матуся, мов сива лебідка,
А стіни – глухі...не пробитись ніяк.
Ти нам показала як треба любити
Свою Україну, колиску добра.
Не можна любов у тюрмі ув’язнити,
Бо це – незгасима у серці іскра.
Нарешті.., нарешті, на рідній землі,
Вернулась пташина до отчого дому.
Написано, Надю, на твоїм чолі:
Вкраїну тепер не образить – нікому!
Ну до отчого дому - це не зовсім вірно. Першу ніч в Україні Надійка провела зі своєю коханкою Іриною Юзик.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вас,Їжачок,не буду відносити в чорний список.Ви освідчена людина,грамотно пишете, володієте українською мовою,це мені подобається.Хочу почути Ваш стратегічний погляд на розвиток нашої держави,такої щоб в ній було комфортно і Вам,і мені,і тим людям,що вже вдосталь настраждались.Хочу щоб у Вас була Батьківщина.Хочу сказати,що я в Україні також не розкошувала,але я її люблю і хочу побачити кращою.Усього Вам - найкращого.
Ти нам показала як треба любити
Свою Україну, колиску добра.
Не можна любов у тюрмі ув’язнити,
Бо це – незгасима у серці іскра.
МАЙСТЕРНО І НЕПЕРЕВЕРШЕНО-ПАТРІОТИЧНО!!!!!!!
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00