І погас той вогонь , тепер вже холодних зіниць ,
І рум*ян на щоках , ніби зовсім ніколи й не було ,
Я шукаю твій погляд у безодні відчужених лиць ,
Я його пам'ятаю , моє серце його не забуло !
Я блукаю місцями , де спогадів запах стоїть ,
Де хоч щось , хоч чуть- чуть нагадає про тебе ,
А час мов шалений кудись все біжить ,
Та я з ним не хочу ! Хай біжить, та без мене !
Я хочу лишитися тут, на межі ...
Тримаючи в пам'яті веселі , тепер вже сумні епізоди ,
Які іноді душу калічать , мов гострі ножі ,
І водночас лікують в хвилини незгоди !
Скажи чом пішов ти від мене туди ,
Звідки ніколи й ніхто вже сюди не вертався?
Чом лишив після себе море сліз і журби ?
Чом з обіймів моїх , ти на небо так рвався ?
Не мовчи , тільки прошу , заговори як колись !
Я тишиною , по горло вже сита !
Ти пам'ятаєш , як любили пройтись
Поміж троянд і колосків жита ?
Ти прости мене , чуєш я прошу прости ,
Що за руку тебе не тримала , як йшов ,
За те що не крикнула :" Просто Живи "
Й за дитячу мою безнадійну любов !
VDYACHNA
Да Уляно... Так збудований світ... Одні приходять, народжуються (воплощаются), інші повертаються, звідки прийшли... Коли намалюєш значок лежачої вісімки, тобто в математиці "бескінечність", то між двома колами знайдеш однісіньку точку де вони перетинаються. Тоді поставивши умови,що ці кола і є два світи - наш, земній і тонкий світ, куди ми повертаємося час від часу, щоб по власному бажанню народитися знову на землі... але кожного разу десь в іншій родині і країні (якщо в вашій родині ніхто в цей час не готується народити дитя, бо право вибору черги народження у вашій сім'ї мають право ті, що були її членами в останнє) - то ота точка між кулями і є ПЕРЕХОДОМ між двома світами. Або туди, або назад... і все лише через цю точку. ТОЧКА ПЕРЕХОДУ, яку ми по земним поняттям і називаємо народження - із тонкого світу в земний, або смертю - з земного світу в тонкий. Тому вічна душа або скидає тіло, що відслугувало в земному, або одержує нове тіло при народженні. Смерть - умовна. Всього у людини 7 тіл - одне фізичне, і 6 тонких. Кожне виконує свою роль. І при переході в тонкий світ поступово покидають слугування, звідси - 9 днів, 40 днів і т. д. Та ось коли ти приходиш на могилу до дідуся (де поховано лише тіло Дідуся, а не він сам (бо у кожного з нас безсмертна душа), то він зразу ж з'являється на побачення з тобою (бо саме це місце є ПОРТАЛОМ, місцем побачень, де можна стрічатися з нами, земними душами в тілі). Все про що ти в цей час думаєш, навіть не обов'язково говорити, Дідусь чує. Ми не чуємо (якщо тільки не наділені цією властивістю, найчастіше від якогось стресу ітаке інше, коли окремі люди одержують ці неймовірні властивості - і чути і відповідати перейшовшим туди). Май це на увазі, коли підеш до Дідуся. Як би ти могла його бачити в цей час - то він буде у звичній тобі одежі і віці (хоча може бути і молодим і дитям, як думкою захоче, але щоб ти сприймала його таким як він був у земному житті з тобою, таким і з'явиться)... Зараз маючи інтернет все можна знайти, розширивши свої знання, коли з'явиться бажання.
VDYACHNA відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мене дуже вразила така безмежна любов онуки до дідуся! Це - дійсно справжня любов. Та не сумуйте дуже: я вірю, що прийде час і Христові люди воскреснуть і будуть жити ще довго на цій землі.
VDYACHNA відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так , я його надзвичайно сильно любила! І ще вважаю що людина живе доти доки пам*ять про неї живе у серцях рідних!!!!