Ти з’явився в її житті,
Коли цього робити не можна.
Полонив всі думки її
І на серці їй так тривожно.
Це для тебе всього лиш гра,
Тільки спогадів карусель,
І для тебе лишень вона,
Як невипитий,мов коктейль.
Жаль,що пити ти не хотів,
Коли цього хотіла вона.
Як бажалося ти вертів,
Не звертаючи на почуття.
А у неї така душа,
Що від спогадів в’яне тихо,
Що від слова твого ожива,
Бо слова ці приносять втіху.
Зараз думка бентежить та,
Чи не буде вона шкодувати,
Що знайшла тебе саме вона
І дозволила все згадати.
Як ти весело жартував,
І як руку тримав в руці,
Як обіймами зігрівав,
Поцілунок лишав на щоці.
І єдину ту ніч згадали
Коли пристрасть затьмарила очі,
І як дотики рук викликали
Шквал емоцій тієї ночі.
Ви не бачили і не чули,
Бо від ніжності оп’яніли,
У буремній любові тонули,
В небі ж зіроньки миготіли.
А в кімнаті лунала пісня,
Що тепер як приємний спомин,
Вона слухає аж допізна
І не чує нічної втоми.
В голові усі миті прокручує,
Бо так добре усе згадати,
Хоч морально воно вимучує
Та не буде на це зважати.
Бо ще мить і усе пройде.
Знову спогад на дно заляже.
Поряд неї не буде тебе
І нікому про це не скаже. (2015)
P.S Ця пісня закарбувалася в пам'яті назавжди)))
