(Учора в фейсбуці мелькнуло повідомлення про похорон у Конотопі молодого атовця, було й фото. Це Олександр Півень. Скільки ж їх, молодих, гарних, освічених, полягло за Україну і в цій війні! Ця новина заставила взятися за перо).
Маленьке й славне місто Конотоп,
Та в грізний час героїв мало й має,
Ті ж оборону впевнено тримають
І в бій таких не посила ніхто.
Він мав іще такий короткий вік,
Не знав раніше, що героєм стане,
Що шлях веде його до п’єдесталу,
Бо українець він і справжній чоловік.
Він знав: за ним – не тільки Конотоп,
За ним – народ і вільна Україна,
Такий не стане жити на колінах,
І не злякають спека чи потоп.
Та хтось послав солдатові біду,
Упевненому в власній перемозі,
Хоч не стомився крок його в дорозі,
Спинила куля хлопця на ходу.
Маленьке й славне місто Конотоп
Із молодим атовцем попрощалось:
Герою – слава, пам’ять вічна й шана –
Пройшов він гідно під важким хрестом!
17.05 2016.
Ганна Верес (Демиденко).
У Вас викривлене сприйняття. Я проти війни. Це Ви за гроші продаєте Україну. Скільки вже заробили за той яд, який вливаєте в душі поетам-патріотам? "Азова" злякалися? Розплата буде, пам'ятайте про це.
А Ви за тією адресою звертаєтесь? Який в мене вплив на Порошенка, щоб припинив війну? Хай їм вже американські хазяї займаються. Вони вимагають, щоб припинив воювати, інакше замість грошів дулю отрима.
Саме за тією. Від Вас і таких, як Ви, залежить доля України. Ви у попередньому коментарі згадували про кількість українців. Ви себе теж відносите до українців? То де ж Ваші дії, щоб зупинити війну?
Прекрасний Ваш вірш, Петре, я його і раніше опрацювала і взяла собі в обране. За своє життя я так і не була у цьому місті, дещо читала, але мені болить втрата молодої людини, тому і написався вірш. Дякую за візит.
На превеликий жаль, гинуть найкращі. Світла їм пам'ять і земля пухом. На відміну від росіян. Бо там звільняють з тюрем і посилають сюди. Тобто позбавляються гірших.