Я славлю тебе, Миколаєве мій,
Як вмію, як знаю, як можу,
Ти мужньо стояв у борні віковій
В годину страшну і негожу.
Хоч з часом ти став вже не схожим на себе,
Сивини вже вкрили чоло,
Ще церква співає святий свій молебен,
А щось в забуття вже пішло.
Нема вже того особливого люду,
Щез гамір, а тиша врослась
У душу, що стелиться болем у грудях,
За долю спустошених хат.
Твоє передмістя хрестами рясніє,
Вже більше всіх там, ані ж тут
І стомлена пам’ять частенько засніє,
Я ж знову до тебе складаю маршрут.
Я славлю тебе, Миколаєве мій,
Допоки є ти і є я,
Люблю тебе рідний за пам’ять батьків,
Моя найдорожча земля!
Бував я у Ваших краях...чудове місто! Чудова присвята! Зі Святом Сонечко!
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я,пане Миколо,своїм віршем трохи заплутала поетів,хто читав мій вірш.Є ще малий Миколаїв у Хмельницькій області,це про нього.Дякую Вам за привітання.Христос Воскрес!
Яка неймовірна краса , любов до рідного міста ! чудово, неперевершено , Людмило!
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам,Вікторіє,за щиру оцінку.Це-Миколаїв Хмельницької області.До революції і війни це було відоме містечко з цікавою історією.Зараз-це вимираюче село.Місцеві ще досі кажуть,що ідуть до міста.Боляче за зворотній розвиток,як можу його підтримую і дякую тим людям,що бережуть його як можуть.
Чарівна присвята. Відчувається туга за рідним.
Мав можливість на днях побувати у Миколаєві. Що тут скажеш - чарівне місто. Хоч, як на мене, то в Україгі інших немає
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам,Колю,за добрі слова і щирий відгук.Трохи заплутала поетів-читачів.В Хмельницькій області теж є Миколаїв,його в 15ст.заснував воєвода Микола.Було дуже перспективне містечко до революції.Після,особливо після війни-занепад.Збереглась церква,збудована в 1796р.Все решта розбомбили.Мої земляки просто вимагають від мене видання особистої збірочки,тому народилося багато віршів,присвячених рідному краю.
Гарна ода чудовому місту! Я навчалася у Миколаєві, особливо красива там набережна, центральна вулиця нагадує Хмельницьку Проскурівську...
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світланочко,дуже Вам вдячна за теплий відгук.Я трохи заплутала читачів.Це про малий Миколаїв за Чорним Островом.В перспективі це мало бути гарне місто.Війна,революція усе зруйнували.Зараз-це депресивний населений пункт,але я люблю його таким як він є.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Професійна смикалка Вас,Олеже,не підвела.Зразу помітили,що щось не те.Я в Хмельницькому проживаю з 16-ти років.А Миколаїв-це моя мала батьківщина поблизу Хмельницького.До війни-це було дуже перспективне містечко,люди тут жили дуже грамотні,підприємливі,особливі.Зараз цього всього немає,лише -пам'ять. В Житомирі колись була по обміну досвідом.