Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПЛАНЕТОНЬКА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко, 12.04.2016 - 14:49
Ясно, що перероблене, Олексендре, бо тоді Богом був Микита Сергіювич... Такого поета, хоч і ще молодого, відправили б на пенсію...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не розумію твого "гумору" Напиши тоді вже, що я тупий і брехливий. Я ж не наводжу віршика, якого писав у третьому класі, коли полетів Юрій Гагарін і його стрічав Микита Хрущов. А спомин цей писався в ранні студентські роки, коли ще навчався в Миргороді на художника. Галина_Литовченко, 12.04.2016 - 13:35
Чудовий вірш, Олександре! Нагадали мені цей день 1961 р., навчалася в 1 класі. Прибігла на великій перерві до дідуся (будинок поряд зі школою був), дорослих нікого в хаті не було, а в цей час передавали по радіо повідомлення ТАРС про політ Гагаріна. Я подумала, що щось неправильно зрозуміла, і посоромилася розповісти дорослим. А один з перших віршиків "Ракета" певне, теж в квітні написала 52 роки тому))): "Дим, вогонь, і мчить ракета! Їй назустріч - зорі ясні. Залишилася планета - Рідна, мила і прекрасна. Обліта ракета землю, Переможницю блакитну І в вітання місяць ясний Шле їй посмішку привітну." Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тоді в Ромодані на моїй вулиці вже й радіо провели. Почув, відчув... і пробило третьокласника Шуріка на перший віршик, який, до речі друкували в газеті "Зірка". Другий віршик написав наступного літа, коли Герман Титов полетів. Був вірш і про "Десять братів-космонавтів і сестрицю Валю"... І вже тоді писав про Шевченка, про село, мальовничу природу... Пізніше - про інтернат-гуртохату, потім перемагав у конкурсі радожурналу "Старшокласник"... Чимало романтичної лірики творив, навчаючись на художника в Миргороді (Тещограді)... Творчо минули й армійські роки в Києві. Отакі були мої перші старти в мистецьку країну світу Поезії. Ніна-Марія, 12.04.2016 - 13:33
Чудовий вірш! Я теж це добре пам"ятаю, як бігали дивитись один на всю вулицю телевізор у сусідів. І так раділи... А Ваш вірш про дружбу просто супер!!! Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.А що, виставити й отой експромт, який розпочав В.Назарук, а я довершив? Так маю ж тепер звичку виставляти лише озвучене. Валентина Володина, 12.04.2016 - 10:51
Замечательное стихотворение! Философия Человека - Землянина, ответственного за Планету! Браво!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вельми Вам дякую. Шанобливо - "ювіляр" геометрія, 12.04.2016 - 10:43
Дякую, Олександре, за такий чудовий твір: "...щоб люди були людбми"- краще не скажеш...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перший вірш написав у третьому класі, коли мав десять років, а цей експромт приблизно тритисячіашнадцяий вірш Дякую, дорогий Віталію, що розпочав та й надоумив утнути для душі, а ше, мо, й для друзів-одноклубників. * * * Зустрів Назарук Печору та й дружба в них завелась. Давненько, а ніби вчора – хтось мріяв, а хтось вагавсь… І котиться рік за роком – братами зробив їх час. Хтось друга зустріне соком, хтось зробить волинській квас. Ще будуть всілякі теми, щоб мати рясним врожай. Ще стільки зробити треба, щоб квітнув прарідний край! Єднають нас добрі справи. Й ще скільки в нас є ідей! І це не заради слави, – заради простих людей. І линуть думки до брата, ділами стають слова. Душа прагне вічно свята, бо дружба свята – жива. Якби, подолавши муки, козацький зміцнів народ і в мирі зростали внуки, – найкраща із нагород! Бо тільки отак і варто звертатися до основ. Здійняти за дружбу кварту й подужати знов і знов! За братство святе нетлінне ізнов піднялась рука! Коли вже в Лубнах зустріне Печора Назарука?!. 12 квітня 2016 р. Луцьк-Лубни Співавтори - Назарук та Печора |
|
|