UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Нея: Кровоточать стигмати. Параліч - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Д З В О Н А Р, 31.03.2016 - 21:12
 Добрий твір і дуже вірно Ви вибрали образ - стигмати... Так, далекий Китай був прародичем цієї біди - цинізм, презирство, великошовіністична ідеологія першого тисячоліття була підхоплена дикими пастухами Монголії і доведена до безумства та була розсіяна по всій Середній Азії та Сибірі, аж до східних границь Європи... І де більше, де менше ця ідеологія дала всходи... І ці стигмати кровоточать до сьогоднішнього часу... А метастази, через 30-ть серебряників поширились на весь світ... І живем ми в цьому брехливому, підступному світі, який розказує нам про його благочинність, справедливість, і свободу думки, і совісті, накинувши кожному з нас зашморг на шию... І повсюди процвітає теж саме старинне рабство, тільки під осьогочасненим соусом...  
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяку, пане, за розгорнутий відгук. Так приємно, що моя поезія наштовхує людей на роздуми, екскурс історією, да самих себе: чеснот, поневірянь, ідеї буття. Хай Вам буде гарно Божої миті і Божої вічності.
Касьян Благоєв, 31.03.2016 - 12:37
абсолютно згоден.абсолютно. і всі реформи в державі вже справдилися б, якби ще в дев"яностому так було поставлено питння, як і проведена перша, єдина і найголовніша реформа: - освітня. зі школи і вчителя потрібно розбудову починати і нового громадянина нової держави, і моралі нової, і всього решти. бо те, що ви так хотіли б зробити - піти від циркулярів і дурнів-методистів киїівських, я зробив ще за совєцьких часів: або помре комуністична партія і радянська влада, або я в цій ситстемі - не гравець. не є я пророком. але вгадав, хоча в облоно ледве не вмерли від моїх слів. та вернімося у нинішній день: або ми - учасники життя держави, значить, її творці, або нам збудують хату не з нашими вікнами, без дверей і даху. і примусять так жити. так є у всьому світі, і так або буде у нас, що станемо господарями своєї долі і долі нащадків, або роля нам одна: виконавці чужих забаганок, волі чужої та примх Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, пане Касьяне, як мені любо з Вами бути в одній думці. В 2012 році, за януковича, написала невеличкі роздуми на 10 аркушах про те, що боліло соціально, і як можна біль той вгамувати. Друкувати - не друкувала у ЗМІ, розпустила на принтері та лишала будь-де: на лаві парку, у кав'ярні, крамниці. Без імен та дат, без прив'язаної географії. Вичислили мене за стилем письма, похаяли за для годиться, але без криміналу. Опісля, ті хто догани складав, запрошували на приватні бесіди, погоджувалися, підтримували, але не гласно. Ніби й не дурні люди, а страх за власне крісло був. Вже опісля Революції Гідності всі можновладці почали вдаватися до зміни циліндрів на десантські берети, а це так... ГИДКО. На сьогодні взяла позицію Василя Довжика: "Влада то - танк, якщо ти не смертник, нічого тобі під нього кидатися" (цитата не дослівна).Гадаю, своїми примітивними творами, зустрічами з молоддю без свідків, можу хоч на п'ятьох з сотні вплинути. Вважаю це результатом, хай мізерним, але хоч якимось. Ще почала відверто жахатися засинати й прокидатися. Дурня якась - все чекаю, що буде гірше.
Касьян Благоєв, 31.03.2016 - 11:40
ви справді вмієте думати. - та що! - і я вмію, і тисячі. але змусити інших це робити - то від таланту. і від совісти. а їй, пані-дівці делікатній і пречистій, все болить, до всього є діло, в кожнім дню неспокоєм хворіє. і ви з нею. але таки ніщо не змінитьсяпои не буде так, як було скріз, якє і має бути у люде: хочете мати хліба - сійте його, а не конопель, хочете дім теплий - не з хмизу будуйте, а з дерева. і так у всьому. хаяти владу? чи народ, якому давно ніби хата скраю? - коли потрібно - то треба і хаяти, але ж! - найперше щось робити, робити! та чи то перевелись робітники у політиці і на полях наших, чи то роблять та не ті і не для нас, чи затьмарився розум всім у політиці настільки, що як не бачили ні держави Україна, ні сакральної землі матінки, ні стражденної історії її - так і бачити не хочуть. лише себе, лише свої ідеї - часто глупі і недлугі, лише амбіції. а в інших - лише власні шкурні рахунки та інтереси власних кишень. гірко, та за двадцят п"ять років, аж двадцять п"ять! так і не зростив народ своїх керманичіів, поводирів, провідників, гетманів!.... лише чубриків-вибриків, або наївних чорноволів-лук"яненків, чи імпотетичних ющенків... Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наша проблема в тому, пане Касьяне, як на мене - політика субстанція двояка: з +, -, і в тому її перевага, бо можна тримати баланс. Творити державу слід не з верхів, а, радше, від практиків. Я - освітянин і так тяжко від тих нормативно-правових документів, що маємо втілювати в життя, що хочеться змінити професію. Науковці вперто диктують те, до чого не мають відношення, не знаючи реалій дитини, вихователя, вчителя, батьків вони намагаються вводити кардинальні реформи, без логіки та матеріального підгрунтя. І поки не стане на перший план РОЗУМНА, ОСВІДЧЕНА ЛЮДИНА, Україні чекати радості не слід. Але це лишень мої міркування. А як Ви думаєте?
Касьян Благоєв, 30.03.2016 - 21:22
від серця, спраглого правди і просвітлення - щиро і чесно. але ідейно - іншим бачиться і розп"яття України, і споглядатаї, і тримачі списа, і подавачі жовчі...не розгнівайтеся, але якби не підключився світ - були б танки путіна на всіх надіях наших, і вже що-що, а світ він злякав, і світ весь (крім лукавого китаю!) став на наш бік барикад. а ми - не маємо права на параліч-зневіру, бо не заживуть стигмати. ні, до поетичного оформлення думки у вас не прискіпатись, а ось мої висновки із подій - не бийте їх сильно Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, пане Касьяне, змусили Ви мене, рідний, поміркувати над мною ж писаним. Власне, нікого й не хотіла у верхах, чи низах хаяти. Звернулася б до мислячого прошарку, який без фанатизму, але з любов'ю в серці тримається України, не як держави, а радше, як сакральності матері, землиці, де пуп закопано. Оці люди могли б зміни принести, бо їх гени од лісів та гір, мудрості діда-баби, Бога, книги, пісні, милосердя. І конче в такій послідовності (як на мене). Однак, бракує чогось, чи то сміливості, чи не настав час. Хоча... стигмати можуть і зцілити душу, і додати сили, коли вірити. Та найщиріша віра без дій - ніщо, бо так є за законами простору й часу - все пов'язано.
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Подякую, пане Миколаю. Хай буде гарно Вам. Будьмо! 
Оксана Дністран, 30.03.2016 - 06:10
Кожне слово твору кровоточить пронизуючим болем. Параліч світлих надій - влучний діагноз сьогодення. 
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук. Як воно вже є, інакше не живеться й не пишеться. Гарного дня.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
