За посади ідуть бої, –
буде ж більше для себе блату.
Щоби мати достойні паї –
вперто йде боротьба за владу.
Всяко прагнуть круті специ
нарубати собі капусти.
А того, кого втямлюють «Ци-ить!» –
до коритець святих не пустять.
Кому що… А мені завжди
над усе наймиліша – воля.
Правда, де не ходи, не сиди, –
тисне фактор чужого поля.
Та ніколи собі й ніде
не шукаю в цім світі раю.
Знаю: суд неодмінно гряде.
Тож під дудку чужу не граю.
За корита ідуть бої…
Ви ні в чому, мовляв, не винні.
Всі ми буцімто люди свої.
Та не всі ми, звиняйте, свині.
Коли до влади в корівник, Кроліки приходять,-́́́ Починають їсти віник, І все,що знаходять: І капусту, і морковку, І кору плодових, З купи сіна лиш половку Залишать коровам. Все гризуть,як навіжені, Наведуть потомства, Витрусять усе з кишені Агрогосподарства. Апетит їхній страшенний Корівок лякає, Коли вони наїдяться? Один Бог лиш знає!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О скільки в нас тих партій розвелося,
З них кожна прогне ситного корита.
І так чогось на світі повелося:
Як не Король, то королева свита.
Яка і день і ніч "бідкує" про народ,
Коли маєтки зводить і забори.
ХТО ВИД ЦЕЙ ВИВІВ, ІЗ ЯКИХ ПОРОД
з'явилась раса в образі потвори?
Ваш твір вразив своєї болючою правдивістю
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хаос, бедлам... А в нім – кубло зміїне
сповзлось, сплелось у владний клан країни.
Гризуться, душать, не жаліють яду...–
таку ось маємо, братОве, владу.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00