UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: гостя: Як Сіріус… впаде… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лілея Дністрова, 19.03.2016 - 20:55
"Коли могутній Сіріус впаде В скрижалі вод, в безодню манускриптів,"....Браво, пані Госте!    
Променистий менестрель, 19.03.2016 - 19:55
Щось мабуть є в програмі земного утілення конкретного життя, як розкриття бутону троянди і окремої пелюстки - в даному випадку віршована форма новітньої, цікавої для Всесвіту неординарної думки окремої індивідуальності, як іскри окремого брильянту... В цьому і полягає сотворіння прекрасного разом з Творцем Всесвіту...  Життя бескінечне і продовжується все в нових і нових втіленнях... А смерть то лише для тіла, а не для душі... Колись я написав такого вірша: "Мы у тела на квартире"...Моя доця старша може спілкуватися з тонким світом і я маю безспірне тому підтвердження, Наталі. До зв'язку.  
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...я вірю Вам,Менестрелю...є такі беззаперечні підтвердження...бо всі ми-гості...
Променистий менестрель, 19.03.2016 - 16:17
Пречудово. Наталі... Але... Наприклад я був вчителем фізики і астрономії - а Ви пробачте, де набралися зіркових тем?А котик чудовий в інтер'єрі намалювався. Особливо перед монітором і як на спинці спить...   
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
фізики і астрономії...треба ж...одні з найцікавіших напрямків людського пошуку...у Ваших віршах справді відчувається ця причетність...так,ніби весь Всесвіт у долонях...  ...а я? не знаю...коли почала писати вірші два роки тому,вони чомусь виходили такими...правда,спочатку вони снилися мені...може,генетична пам"ять,якщо така існує?...  
Касьян Благоєв, 19.03.2016 - 10:56
ми таки можемо видавати нісенітниці вустами своїми, - але почекай і прислухайся до них, занотованих колись: який сенс, яке велике значення раптом вони наберуть!,навіть в устах немовляти її лепет - така пісня життю, радості, відкриття, і вже точно мамине серце зчитає її, як найкращі всвіті думки, мелодії, слова. а ви - вже ж юноговіку, і слово визріло ваше, і почуттів бурі - мають свою мету. і ще: в поета, коли він говорить, сказано завжди куди більше слів! гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...бо в тому є зернятко правди...і віри...бо тільки через сприйняття і вираження своїх почуттів ми отримуємо силу від Всесвіту...  
Касьян Благоєв, 18.03.2016 - 21:52
так вдається серцю особливому, серцю жінки і потеси, провидиці і жриці поєднати магію вірувань містичних увлень про всесвіт людської душі, велич і красу древньої історії і найвмщу силу-рушій життя на планеті земля - Любов, Її Величність, Її Довершеність і Всесильність!це - від справжньої поезії гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
читаючи такі слова,Касьяне,мимоволі задумаєшся над тим,що в тій писанині і справді є якийсь сенс...безмежно вдячна Вам за такі слова...
stawitscky, 17.03.2016 - 20:07
Наталю, щось таке прекрасно невагоме, міфічне, а для мене - ще й таємниче.Тим більше заворожує!Магія твоїх віршів - невідворотня, навіть якщо не докопаєшся до змісту через свою некомпетентність. 
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой...до змісту інколи і я не докопаюсь через некомпетентність   ...Щиро вдячна ВАМ за теплі слова,Вікторе
zazemlena, 17.03.2016 - 17:29
вміння описувати стан душі і сприйняття світу через деталі у Вас неймовірне!
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...коли зірки падали?...чи попадали? щиро дякую Вам,Сергію
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
