українським жінкам присвячую
Весна сердечних струн торкається легенько:
Степлілим вітерцем березу обнімає,
І будить всіх від сну нестримне дятла скерцо,
Пташині арії скрізь голосно лунають!
Іще тумани із долин стирають простір,
Та з кожним звуком оживає новий світ -
Прокинувшись,згорта підсніжник сніжну постіль,
І голуб карколомний здійснює політ!
Скрізь чутно гімн її Величності Любові!
Що в цвіті, запахах, у поглядах, і вчинках,
Чарівна мить, народжена природою, весною,
У торжестві безмежного життя, кохання, Жінки!
О дай же, Боже, щастя кожній, кожній жінці!
Та найпалкіше я молюсь за українок!
Хай запанує мир, цвіте весна у серці!
І Гімн Любові у душі звучить неспинно!
Обираю.
