До першої річниці подій на Майдані (2014р.)
Ми що, не в своїй державі,
Чи влада у нас іржава,
Чи горя на всіх нас мало,
Чи ще когось боїмось?
Чому по задвірках ходим,
Стежок іще не знаходим,
Чи мо,’ в путі задрімали,
Й намічене не збулось?
Щоб віра в нас не зникала
І Правда в нас царювала,
Земля щоб здихнула наша
Від підлості і крові,
Щоб мати жила із сином,
Онуків мала красивих,
І дух усе переважив,
У інше життя повів,
Це ми за таку державу
У бій тоді споряджали
Найкращих у світі дочок,
Хоробрих міцних синів.
Народе, розплющ очиці,
Чи може, тобі це сниться,
А може, ти недостойних
До влади людей привів?
19.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
Дуже все вірно, Ганю! Ніби й розумний і працьовитий наш народ, та привик іти за течією, не задумуючись і не відділяючи правду від брехні,тому й приводить до влади недостойних...
Це ми за таку державу
У бій тоді споряджали
Найкращих у світі дочок,
Хоробрих міцних синів.
Народе, розплющ очиці,
Чи може, тобі це сниться,
А може, ти недостойних
До влади людей привів?
Краще і не скажеш.
Повнiстю згоден з Вами, Ганночко! I привели до влади саме недостойних, навiть негiдних. Тобто, їх не нарiд привiв, вони самi захопили "солодкi" посади. Кривдно: за що люди життя вiддавали на Майданi й досi вiддають? Невже за їхнi рахунки в iноземних банках?
А я сьогоднi пиШнувся, вiрш розмiстив, двi доби тому також...
Я тількищо повернулася з Вашої сторіночки, читала вірш за 27.02.
Боляче усвідомлювати те, що відбулося у нас після Майдану. Треба щось робити з цим.
Дякую Вам.