Пам’ятаю, як аспірантом, в кінці 90-х, мій науковий керівник відправив мене у відрядження, в Центральну Наукову Бібліотеку (ЦНБ) в Москві (Ленінку), без обмеження терміну перебування. Головне, потрібно було ознайомитися зі всіма наявними матеріалами по нашій тематиці…..і після ДВОХ неділь перебування в Москві в мене було єдине бажання – почути хоча б одне українське слово, зустріти рідну душу…більше я там так і не витримав (хоча був на ПОВНОМУ забезпеченні з хорошими умовами проживання) і поїхав до дому…приїжджаю в Київ, а тут навіть горобці красивіше цвірінчать)))) Сонечко на все небо і зелень! (була середина весни) Ну і зрозуміло – РІДНЕНЬКА українська мова)).
Зі Святом НАС всіх,
з Міжнародним Днем Рідної Мови!
Римовані рядочки, що викладені нижче, не сприймайте за повноцінний вірш. Це нашвидкуруч написані два різні експромти, об’єднані в один...а про рідненьку українську мову, дійсно, потрібно буде сісти і написати ДОСТОЙНИЙ неї хороший вірш!
Мово ж моя, мово
Мово ж моя, мово
Українське слово
З молоком від мами
Колисковим співом
Бабусі словами
З Тарасовим гнівом
Мова ж моя, мова
Ніжна, веселкова
Дзвінка, мелодійна
Для мене - єдина
Для мене найкраща
Рідна мово наша
Якраз дуже достойний вірш - щирий,випромінює любов, нема пустослів"я - те, що треба!
Зауваження: чи потрібне звертання на початку, чи, може,взяти називне речення:"Мова моя...Мова!"?
Микола Карпець)) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сонечко, дійсно, навіть ці експромти писалися серцем.. .але, хотілося б більш виразного звучання, більш досконалої рими, більш складнішої побудови речення/рядочку....я відчуваю, що його можна написати дійсно - достойно. але, ДУЖЕ радий, що і таким він Вам сподобався!