Сьогодні вранці я прокинувсь,
І полижавши одну мить,
Я розібравши те що снилось,
Полинув в роздуми ясні -
Хочю я жити у ві сні!
У сні, де дні усі ясні,
Де ясність і тепло в коханні!
І ми с тобою пташки ранні,
Воркуєм наче навесні…
Будуєм дім, за домом сад,
На арці квіти й виноград,
І рози хату оплітають,
Ті пахощі в повітрі грають,
Кохання кажуть – сила, так!
А хто ти пан, чи так, хлопак,
Вирішуемо ми с тобою!
Беру за ручьку: - Йди зімною!
Дивлюсь у очі я твої
І відчюваю що мої!
Тебе до сердця пригортаю,
Беру на ручки, обіймаю,
Кручюсь в таночку і кричу:
- Тебе кохатиму – хочю,
Я все життя бути з тобою,
Дітей ростить із головою,
До старості пройти життя,
Дарить друг-дружці почуття…!
І ось прокинувся в життя,
Я знаю, щирі почуття!!!
О так, кохання у мені
Хочю я жити у ві сні!
