«Тому, з ким говорив біля вогню
Коли шукав пісні богині Дану...»
(Вільям Батлер Єйтс)
Вони лише посередники.
Провідники через хиткий міст
До нової пригоди, що зветься буттям.
Через хиткий рипучий дерев’яний міст
(А під ногами вир),
Вони лише ліхтарники
У цій нескінченній ночі,
Лише вказують шлях помахом рук
До нових острівців світла-істини.
Вони лише вчителі, що вчать
Переходити Темну Ріку
Ступаючи камінцями зірок,
Лише вчать дослухатися
До звуків одвічної музики
(Бо ми поглухли
Від шуму власних вигадок).
Дайте їм холодну блискучу монетку
З долоні в долонь пошерхлу
Срібну - з металу ночі і одкровень,
Вони лише на важкій службі -
Своїй одвічній і темній,
Лише виконують требу вогню
Цьому Всесвіту миготливому
(Бо так має бути),
Вони лише скажуть спокійно
Перед воротами нових світів
(Нам - схвильованим),
Перед новими сонцями
І новими квітами,
Вони лише нагадають
Маленьку стару істину:
«Ніякої смерті немає!»
Таке враження, мовби ті посередники говорять, як добре жити... Але вони мудрі і багато чого пережили... Не те, що наші Свідки Єгови, наприклад...
Якщо ці посередники - це друїди, то думаю, мої думки були правильні... Але все ж Вам вирішувати...
Просто енергетичний верлібр!
)
