|
Він нарешті дочитав книжку,від якої не міг відірватися.Історія про дівчину,яка не могла найти собі місця у цьому світі.Її життя-це був постійний рух,який з кожним днем уповільнювався.З кожним днем її подих робився ледь чутним,вона ставала все слабкішою,але бажання жити не покинуло її аж до останнього подиху...Але вона все таки зуміла спробувати кохання,а воно ще встигло застати її при житті.Гретту(головна героїня книги \"Янголятко\")ще покохали,і вона забрала з собою це прекрасне почуття на небеса.Не те щоб він був палким шанувальником сентиментальної літератури,але цей роман багато чого його навчив(кожен твій подих може бути останнім,живи і дихай на повні груди).Таким було життя Гретти,і воно його захоплювало допоки не згасло.Любив її красу поки вона не змарніла:волосся кольору чорного шоколаду,карі очі,які міняли свій відтінок при сонячному доторку,губи ніжніші за пелюстки троянд,смуглява шкіра завжди раділа сонячним промінням.Для нього це був опис неземної краси,не дивлячись на її простоту.Як би він хотів доторкнутися волосся,яке б за відчуттями нагадувало шовк,її очі неначе чорні космічні діри,які безжалісно затягнули його до себе.Як він хотів торкнутися тієї трояндової ніжності,хотів насолодитися запахом тієї смарагдової шкіри.Йому ця дівчина нагадувала опис ангела,і йому одразу стало зрозуміло звідки взялася назва \"Янголятко\".Він був в захваті від пригод,що траплялися їй на шляху,і віра в себе,яка не покидала її до останньої сторінки.І він був з нею до останнього.І ось він нарешті її дочитав.Але образ ангела ще досі блукає в просторах його думок.Якби Гретта була його ангелом-охоронцем,йому б стало перед нею соромно.Він як не дивно дуже любив читати,а не просто перегортати сторінки.Переживати усе,пропускати через себе,що несли в собі надруковані тексти.Він нарешті дочитав книжку,книжку про \"Янголятка\"(і це його навіть трохи засмутило).Він присвячував цій книзі весь свій вільний час.Для нього 450 сторінок промайнули неймовірно швидко.Але такому живому \"Янголятку\"він був готовий присвятити себе повністю,весь свій вільний час,та що там ціле життя.Остання сторінка закрита.Він кожного вечора змальовував в голові образ такого вже рідного \"книжкового ангела\",стараючись не забути її рис.І сумнішав,бо знав,що його \"Янголятко\"так і залишеться на сторінках книжки.Він знав,що це лише яскравий видуманий образ автора,що це лише героїня історії,що це тільки плід чиєїсь багатої уяви.\"Книжковий черв\'ячок\"нарешті заснув,дозволивши Гретті заночувати в його снах.Він ще не скоро забуде образ,опис якого зачарував його з перших букв.А тим часом земне втілення Гретти вкладається спати,не знаючи,що вже стала чиїмось потаємним бажанням.Чорний,непомітний в темряві кіт вибирав місце,де б поспати.Кіт ненароком зачепив якийсь предмет,але не звернув на це увагу,він перебував у пошуку теплого місця.Яке йому діло до книжки.Джеймс напевно помітить книжку на землі тільки завтра ранці,зараз же він міцно спить.А \"Янголятко\"покищо залишилось під ліжком.
А тим часом живе втілення \"Янголятка\"солодко спить.Та Джеймс ще не знає про неї,не знає,що через кілька будинків спить героїня його книжки-Гретта,але саму ж дівчину звати зовсім по-іншому.
ID:
643555
Рубрика: Проза
дата надходження: 13.02.2016 17:43:37
© дата внесення змiн: 13.02.2016 17:43:37
автор: Кларіс
Вкажіть причину вашої скарги
|
