Цінуй ту мить, коли в обличчя вітер,
Коли краплини дощові летять. –
Це все життя, де ти щасливий житель.
Зумій належно Божий дар прийнять.
Мить бережи, коли матуся мила
Сльозу ронила, щоб добру зійти,
Коли любити край батьків учила
І стежку вчила, як свою знайти.
Цінуй ту мить, коли вона до школи
Тебе веде за руку в перший клас.
Шкільні роки стечуть, як сніг у полі,
Штормів життєвих враз настане час.
Коли твій батько взяв тебе на плечі
Й несе веселий, сильний, молодий.
Спливе, як день, життя, настане вечір,
Не забувай таких святих подій.
Цінуй ту мить – навколо тебе друзі,
Прийшли вітати з святом від душі.
І заважають підступити тузі –
Цю мить назавжди в серці залиши.
Або коли з тобою ділять горе
У день страшний, де очі повні сліз.
Чи як любов до тебе хлине морем
І перешкоди всі змете униз.
Цінуй ту мить, коли уся родина
У дім батьків зібралась звідусіль
І спів лунає, мов співа країна
Дзвінкоголоса, на десятки миль.
Цінуй світанки прохолодні, ранні,
І мить – птахів в край рідний вороття.
Це все життя людського лише грані,
Це все життя, твоє й моє життя.
