UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: СТАРІ МІХИ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 13.03.2016 - 16:00
(так, забулося головне на цій сторінці: відлуння голосу вашої душі, особливого голосу, неповторного).вас почуєш серед великого многолосся Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам  колись розкажу, як суперграмотні літредактори, на кшталт пана занга редагували мої вірші у літ.виданнях за радянської доби - тепер я вже розумію, як їм вдавалося правками позбавляти ті вірші смислу... вони не заморочували собі голови змістом - так і виходило, врешті я відмовилася від будь-яких публікацій у літературній періодиці... та то таке - діла давно минулі...ще раз дякую Вам...
Касьян Благоєв, 13.03.2016 - 15:57
певно, маю великий гнів ваш викликати - і викличу, що стану на захист "человека в футляре". але ж на будь-якому суді - має бути адвокат. інакше це судилище.я сам з ним на прю ставав, і не міг збагнути його парадоксів, як і осягнути його розуму: чужа душа - темінь велика, інколи - непрохідна. але таки в суті своїй, по тих причіпках і по "указующему персту" бачив: людині болить і за мову, і за неповагу до саме поезії як такої, і за елементарне невігластво і неповагу до слоова як прояви отої душі, на сторожі якої ви, пані Валю, так ревно стаєте, і за багато інших речей. адже ви не ляжете під ніж хірурга, який і ніде не вчився, і ні разу не тримав скальпеля в руках? не будете ви і в ресторані їсти-пити з рук повара, що виходить з вбиральні і рук не миє. а що поезія? чоиу в дім її мають входити з нечистими помислами? брудгими душами? з невмілими устами і кричати про свою чи то унікальність, чи то таке розуміння мови, чи навіть виставлячи хамство як новий поетичний прийом? ні, от для того, щоб у лісі водилося тільки здорове стадо оленів, чи кіз, чи зайців - і потрібен вовк у лісі (я людина з превеликих лісів). певно і те, що манера вести розмову у пана занга - я довго стукався у його двері лобом, щоб взнати ім"я його, та марно - манери не з вишуканих, але меж не переходив, таки має рацію в то, що ліс має бути лісом, плід - плодом, гній - гонєм, а поезія - чимось високим і досконалим. бо вона - то змога душі, дару небес, з земним розмоляти і мова в ній, стиль, форма - не остання річ. як, визнаю, і все інше. ваш покірний читач і друг - Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви - мудрий чоловік... і Ви бачите, що тут не наїзд на "вовка" у цьому рожевому лісі... але - форма як ціль і мета, а зміст - "який небудь і сам знайдеться", та й "поет МУСИТЬ" - нічого не нагадує Вам ця "вовча філософія"? мені нагадує - совок... я зовсім не проти того, щоб люди писали грамотно і знали (любили, відчували) мову (не тільки нашу, але й будь-яку - хто якою володіє) - але я проти непрошеного "пастушества", контролю, бо творчість має етапи і закони розвитку і один із основних, якщо не "найосновніший" - внутрішня свобода (яка, звичайно ж, однозначно передбачає відповідальність - перед собою і Богом насамперед, і перед іншими, бо "слово - свЯто"- святість має слово тобто). Це дуже велика і багатоскладова тема, не думаю, що у відповіді моїй зможу її випрозорити, тому - я шаную Вашу позицію і сподіваюся на взаємність. У поетів і у поезії стільки ж доріг і стежок, скільки їх є у шляху до Бога, і всі вони індивідуальні. Важить, куди людина спрямована у русі її, а якою стежкою йде - прямою і рівненькою, багатьма до того протоптаною, чи своєю, плутаючись у високих травах некошених і густими лісами - то вже право її вибору... аби лиш до Бога... до Світла... так наразі... вдячна Вам за інтерес до публікацій моїх 
Анно Доміні, 10.02.2016 - 10:37
Ого! Але користі (поживи духовної) більше буде від цього вірша, думаю, іншим, а вже точно не тому, про кого йдеться. І все-таки правда: що нас не вбиває - те робить сильнішими.Вітаю, пані Валю, з перемогою! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
…Когда мы вмешиваемся со своими "озарениями", оценками, галлюцинациями и советами, непрошеной помощью - это не помощь, это инвалидизация. Это лишение человека сил, его опыта и обретений. Это посыл человеку любого возраста - ты мал и слаб, и без меня не справишься. И это подкуп и попытка доказать себе самому свою значимость. Попытка быть или остаться в роли «начальника». -це думка психолога - про непрошену всіляку допомогу-поради... що ж до перемоги - то її нема... я не перемогла - навпаки: мене втягнули у отакі вібрації... це моя поразка... але - поки що немає візитів і поучань...хоча проти можливості порадитися я нічого й не маю, але це повинно бути взаємно-приємним процесом, а не нав"язуваним... дякую Вам, Анно рада Вам...
Михайло Гончар, 08.02.2016 - 22:57
Кожен раз дивуєте,пані Валю,кожен раз якесь поетичне відкриття.  💫 ☔ 🌛
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Михайле, рада бачити Вас - давненько десь "козакували" поза рожевим сайтом і його пристрастями 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам за візит і увагу
|
|
|
||||||||||||||||||||||
...и на себя померял...учел.
