«Доброго часу! Завітайте на екскурсію в Некрополіс,» – кричить молодий хлоп-
чина в чорному пальто та дивному головному уборі.
– Поїздка до міста відбуватиметься на унікальному повітряному транспорті. Я
знаю, що більшість із вас ніколи не чула про це місто. Проте сьогодні можливо все.
Те, що він кричав, змусило мене зупинитися, і прислухатися до його слів.
«Лише раз на рік відкривається Брама, щоб тільки ви змогли це побачити.
Дика цивілізація з варварськими звичаями – зовсім не вигадка.
Лише для тих, хто не боїться сірості. Знайомство з первісними «нормами мо-
ралі» та «культури».Ви тільки задумайтесь, вони існують разом із нами в одному
Всесвіті. Лише мільярди світлових років відділяють нас. Не буду відкривати для вас
всі карти… тільки надіюсь, що серед їхнього товариства ви не залишитися», – ска-
завши це, він посміхнувся, та додав: «Для того, щоб ви не погрузли вцьому мега-
полісі, на завершення мандрівки на вас чекатиме вакцина позитиву, щоб ви змогли
адаптуватися до життя, яке ніколи не буде таким, як раніше».
Після чергового робочого дня мені хотілося чогось незвичного. Заплатив 30 сонів
– все, я готовий до подорожі. Завтра ж у мене і так вихідний день.
