тіло болю
кожен сам годує собою –
невидимого та реального
паразита астрального
кожен утримує-має
завдяки тому, що страждає…
на підступні подразнення
реагує-відповідає…
…двосту́лкова мушля,
молюск
і кристалик піску,
що проник
у перламутрову черепашку –
перлову скойку…
десь там – вітри,
а тут – шторми…
місяць де́сь там –
а тут – припливи-одпливи:
призводять
до коливання води
зовнішні
потойбічні впливи…
скраю – ви́скоком-босяко́м –
люди:
каламутять воду піском
і множать сліди…
рух і життя – усюди
із каламуті зовнішньої - мала піщинка
проникає у мушлю –
у боки молюска муляє –
вдома жити за́тишно не дає,
на собі, колючій, увагу і волю
зосереджує –
тілом болю
стає…
мучить і заважає…
молюск, щоб її позбутися,
перламутр із мантії виділяє –
гостю незвану згладжує,
облагороджує,
сповиває – до себе дорівнює…
наближає
і єдина мета –
позбутися
інородця – домашнього ката…
чи прийняти жорстоку долю –
співжитися-подружитися
із неугавним тілом болю
та на користь лише чужаку
мантії ніжної дотики –
витончені пластинки
продукованого вапняку
тіло болю
не чує ні молитов, ані сутр:
нашаровується щохвилини…
належить морському
м`якуну́ двосту́лковому – перламутр,
а люди цінують
і вихваляють – перлину
без упину…
тіло болю ненаситно росте,
поки увагою володіє…
а без уваги – в ніщо змаліє,
та безхребетний м`якун
відвернутися не уміє…
відгадка проста:
болем
годує людина
власного
астрального парази-та…
03.02.2016
Неначе про одне й теж саме, а так по різному, і коли уважніше прочитаєш - то і вірш має інше забарвлення.
Перлина - біль, страждання, смерть, а така краса
сподобались коменти...
так, це зовсім різні "перлини" - тут як образ із фізичного і метафізичного плану, а там - зовсім інша перлина, там - як Господь має владу і зло в остаточному результаті перетворювати на добро...там - Боже Світло і Тепло=Любов, тут - досвід мудрих, але людей
Чудові паралелі! А я і не знала, що перлина формується у такий незвичний спосіб... Гадала, що вона мінерального походження, як і всі коштовні камені.
І справді, допоки підгодовуємо свої страхи і душевні страждання, доти вони ростуть і пожирають нас зсередини, як паразити...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... перлина - це намагання молюска позбутися чужинця у власній хаті і чим більше молюск старається - тим більшим чужинець стає...
Так-так, біда в тому, що ми це все знаємо лише в теорії, а як того досягнути? Для цього треба бути дуже сильними, великими Духом (чи світлим, чи темним - бо досягають того як йоги, спрямовані до Абсолюту, так і маги-шамани) і вміти вправлятися. Все, все закладено в людині - тільки ми втратили те знання. Ви самі, пані Валю, краще за мене це знаєте
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме головне - хотіти і знати... а як досягти - постійними вправами... постійними... вони відомі - у одкритому доступі: молитвами - один із шляхів одкритих... молитвами - це медитацією, чи не так?.. але ми живемо і вмираємо у нашій традиції... і такий наш вибір... Христос по воді ходив - і Петру пропонував: - просто йди... і пішов Петро, і йшов по воді, аж поки СУМНІВ у серце його не проник, і став Петро тонути... "маловірні", - сказав Христос - пам"ятаєте ж... а мали б віри на гірчичне зерно... - так от - віри в себе і силу Божу... так думаю я собі
Дозволю собі не погодитися: біль тілесний - не завжди є віддзеркаленням душевних-духовних негараздів, от, приміром, біль при пологах а ще ж бува, що тим пологам не судилося щасливого завершення... тоді взагалі кепсько
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можна спробувати в ядро і цього болю дивитися - ну, мені, слава Богу, у цьому житті, такого експеримента провести над собою вже не випаде люба Анно, люди, які практикують відповідні "методики" - Ви ж знаєте, не тільки болем власним керують, але й 30 діб закопані в землю лежать, а тоді їх виймають - і вони живі... читала, що вони вміють дихати усім тілом, крім того, впадати в анабіоз - уповільнювати дихання, серцебиття, обмінні процеси - майже до нуля... ну, до 0,01... -людина не знає, яких чудес може сягнути - у фізичному світі і в тілі фізичному - вправляючись постійно і правильно... відповідно меті... але це все - не в нашій західній традиції.. усього лише...
Пані Валю, супер!! Рада, що Ви пишете!
А Ваше "тіло болю" вже тут як тут ні, краще сказати - колишнє тіло, і слава Богу!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Анно - прорвалася... видерлася із клітки... а щодо "тіла болю" - то... ігва, одне слово... а все "недобро", що стало явним - втрачає силу...
цікава тема взагалі... бо зараз на землі відбуваються глобальні зміни, думаю Ви відчуваєте це теж як і я... а саме головне що це все ще й відбувається на нашій землі, в Україні!!! Але я не про те, я хочу лиш сказати що все про що Ви написали у коментарі, все давно вже дано людству, дано через віру в Бога, через Новий заповіт через Ісуса, бо він саме для цього і прийшов щоб показати нам шлях!!! І другого шляху нема, просто іноді люди намагаються щось придумати нове, щось знайти своє, щось відкопати якісь ще там приховані істини, а їй нема ніяких прихованих. Воно давно вже все сказано! Просто ми блукаємо... блукаємо... живемо.. і вмираємо... хоч все давно і знаємо... Радий ВАМ!!! СВІТЛА ВАМ!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
абсолютно з Вами погоджуюся - так... я всі попередні одкровення і філософії чи забуті знання - саме вченням Ісуса Христа і вимірюю - на істинність...
усе, що прийнятне - співзвучить із нашою вірою... так, Господь сказав УСЕ, що треба знати...
але і з попердниками тут на Землі знатися не зайве - щоб розуміти - ширше...
дякую Вам, пане Морський Леве, і також бажаю Вам Світла - воно Єдине...
Велике спасибі Вам за таку відповідь. Так, я згідна з Вами, що біль-страх або душевний біль, можна побороти... він розчиниться, якщо по-іншому глянути на нього... зрозуміти суть виникнення цього болю. А як побороти біль фізичний? Як зробити, щоб не боліло тіло? Хоча, якщо не болітиме душа, то і тіло не хворітиме.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мудра відповідь Ваша - біль тілесний - віддзеркалення негараздів душевних-духовних-психологічних
пробувала дивитися в суть - у ядро - в центр фізичного болю - сильного - зникав, ніби відключався - але "пунктирно", бо тоді я подумала, що вчитися треба, коли не болить - ну, хоч би не ТАК болить, хоча, певно, тоді помилилася - треба було "продовжувати практику"... це все, в чому можу Вам щиро зізнатися... хочу навчитися, меже хтось і передніше мене освоїть - дізнавшись... отака мета...
дякую Вам, Феє Світла...
Полюбити свій біль... от і перлина знайдеться. Мудро! Спасибі Вам!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та на користь лише чужаку
мантії ніжної дотики –
Ви праві, якщо його полюбити, тобто - постійно про нього думати, перейматися ним, хоч уже, може, роки минули, і десятки років, то він(біль) виросте у велику перлину, таку тверду і велику (і навіть красиву збоку), що й місця в черепашці молюскові зо зоставить...
біль не розрізняє любові чи ненависті - йому потрібна тільки прикована до нього увага - страждання, тобто... а якщо людина зуміє "відвернути" від болю свого лице - чимось гарним захопитися, радісним, новим - то те, що муляло - розтане поволі, як може розтанути перлина у кислоті (забула, у якій саме кислоті вони безслідно тануть)...
я не оспорюю Вашого бачення теми цієї, але хочу вже до решти ясно сказати, бо, може - хто і захоче позбутися болю-страху, звільнитися - а точніше - вивільнитися від них...
це поради індоєвропейських ще мудреців - я тільки образ перлини підібрала - щоб легко сприймалася думка корисна, чи порада давня-дявня нам - нащадкам...
дякую Вам за візит і відгук... Ваша "трактовка" також цікава і красива навіть... вибачайте за мої тут уточнення... тільки з метою - не нашкодити...
хто шукає болю находить біль, шукаєш радості находиш радість, і так далі... настільки просто що на віриться що це так просто, от і проблема: НЕ ВІРИТЬСЯ!!! НЕМАЄ ВІРИ ТОБТО!!! знов приходимо до того самого... дякую за роздум!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
більше того - хто постійно думає як позбутися БОЛЮ - той його вирощує, зміцнює, монструє, як і страх... а радять містики-філософи-ще індоарійські - не годувати біль собою - тіло болю - це астральна сутність, яка, виникає завдяки почуттю-емоції, утверждується-росте завдяки тому ж таки, а тоді "хоче жити", як і все, що виникло - і провокує людину до почуттів болю і больових емоцій - негативних - це його (тіла болю) їжа... як тільки людина відверне від нього увагу - воно голодніє і - провокує людину - чи спогадами болючими, чи на роздуми печальні наводить, чи на страх - перед майбутнім...
а "ТУТ і ЗАРАЗ" - ні болю, ні страху нема - бо вони - чи спогади, чи "сподівання" - не існують... тут і зараз - це увага, зосереджена на "дійсній реальності" - а щоб позбуватися болю - треба не думати про нього, а - дивитися в нього, без думок - просто дивитися в його суть - і воно - зникає, як і страх, бо - несправжнє... отакі інструкції залишили предки мудрі... тільки все забуто - особливо матеріалістами, які будять в людях біль і страх - щоб володіти людьми собі на користь - свідомо те чинять чи несвідома - але результативно, бо біль - це їжа для злих сил... тому ми - разом із усім живим - рослинами, тваринами, ет сетера - опинилися в мучилищі - як постачальники їжі всіляким паразитарним формам, які називаємо - злом...
пане Морський Леве, Ви ж вибачите мені оцю багатослівність... але так рада Вам, і що можна розказати - теж... рада