Причина смерті: гордий, українець,
«Бандерівець» і справжній чоловік,
Закоханий у край свій, солов’їний,
А у таких – завжди короткий вік…
На Майдані стояв за волю,
Перемогу святих ідей,
Та у ліс заблукала доля
І не вивела до людей.
У столицю прибув зі Львова,
І сейсмолог, і кандидат,
За державу він мав тривогу,
Тож отримав борця мандат.
Все життя був занадто щирий,
Сильний дух позичав у гір,
Милуватись любив бурштином…
І занадто вже дорогі
Для Івана були Карпати,
І родина, й старий Дніпро,
Перестав він спокійно спати,
Бо ж топталися честь, добро.
Їхав волю він рятувати,
Блиск очей, ніби серебро,
Та потрапив до супостатів,
Не вціліли око й ребро…
Як тріщали і руки, й ноги,
Чули ніч і зимовий ліс…
Він останню долав дорогу,
Напівмертвий і синій… ліз…
Але доля була лукава
І Вербицького підвела…
По краплинці життя тікало,
Не добрався він до села…
І злетіла душа до раю,
Не зламали її кати,
Та чи ж Бог того покарає,
Хто у темінь, немов кроти,
Справу чорну свою зробили:
Відібрали людське життя.
Доля тут, бач, не розгубилась,
Оцінила своє дитя…
Він долав не одні висоти,
І останню теж подолав –
Став Героєм в Небесній сотні,
Волі й гідності не продав.
7.02.2015.
Вiчна слава загиблому герою Галичини i всеї України!
Нiколи не забудемо їх. якi загинули тодi, на Майданi, за Революцiю гiдностi. I потiм, на Пiвденному Сходi, за цiлiснiсть України.
Історія Юрія свідкує про жорстокість людини. Лікарня не захистила хворого, не сховала. Можливо, хтось з лікарів і доніс про його місцезнаходження. А про звірячу натуру катів годі й говорити! Це - реалії сьогоднішнього суспільства. Виконуючи накази начальників, вони ладні на все. Меж не існує.
Як не дивно звучить, але саме ці думки не давали й мені тоді спать, та й зараз теж: як це поклали стільки дітей в Іловайську, під Дебальцево, в аеропорту і ніхто не поніс покарання?
Як це називати війну не війною?
Як це бути полоненим на території України?
Як можна збагачуватися в час, коли гинуть наші люди?
Спасибі Вам, що читаєте.
Героям слава!
Нещодавно я прочитала, що слово "козак" означає "воля", вірніше "вільна людина". А воля не спускається з неба - її треба виборювати. А де боротьба, там і кров, і сльози.
Спасибі.
Чудова історична лірика! Думаю, Ваші патріотичні твори повинні увійти до шкільної програми, а вже зараз - широко використовуватися у виховній роботі... Дякую Вам за відкрите серце і незламну волю!!!
Наташенько, знову Ви переоцінюєте мої твори, хоча я не проти.
У мене матеріалів десь на 5 збірочок є, але видати нізащо. То я дуже зраділа, що у цей клуб потрапила: тепер у мене є читачі, та ще й такі, що хвалять мене.
Спасибі Вам.