Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: А кажуть: шукай добра… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олександро! Рада Тобі!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 23.01.2016 - 15:14
Так, Лесю, помічати прекрасне з кожним днем все важче, тому що в такому випадку доведеться закривати очі на жахіття, які відбуваються зараз в житті нашої країни. Як кажуть, одягати розові окуляри і жити у світі ілюзій…
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обмежуватися зоною комфорту. Чи виживати. Чи байдужіти.Бозна, яке визначення можна дати тому процесу... Але байжаю нам стійкості і віри попри все!!! Валя Савелюк, 21.01.2016 - 17:38
і зло і добро - це плин енергії але в різних вібраційних режимах(тонах?): шукати добра - це "вібрувати" (тобто думати, сприймати) у регістрі вібрацій добра... ну і навпаки... печаль і все таке - це не добрА вібрації... особливо брудна вібрація ненависті - це вже пекло буде... - от творчість - це висока вібрація - отже, вібрація добра... отака, Лесю, теоріє є... а практика - що ж, будемо вчитися контролювати вібраційну чистоту думок і устремлінь - щоб до добра...а вірш класний і я ставлю п"ятірочки і беру його в обране... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хотілося б, щоби ця вібрація була всюди, щоби одне серце, зачавши її, могло безперешкодно передавати іншому. І так безкінечно. А наразі часто буває: вібрування добром між металевими чорними стінами зла...Дякую за теорію - особливо ціную Вашу глибину думки! Любов Вакуленко, 21.01.2016 - 15:09
Мені здається, що добро не треба шукати - його треба дарувати, як усмішку, наприклад. Рідко хто не посміхнеться тобі у відповідь. Так і добро...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З одного боку, Ви абсолютно праві...Але є інший: жорстока реальність з абсолютною перевагою зла і підміни понять нашого часу. Щиро дякую, що не пройшли мимо) |
|
|