UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Чи Донбас згада його колись? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Мала, 12.01.2016 - 21:24
  Разом з вами не погоджуюсь з тим,що відбувається!! Надіємось на краще та не забуваємо героїв!!  
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко з цим погодитись. Гине цвіт нації.     Дякую.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Вікторе.
Крилата (Любов Пікас), 12.01.2016 - 20:09
Може, хтось усвідомить, але такиз буде небагато. Ненависть не скоро згасне. А прихильність... Може, колись... в інших поколіннях.Гарний вірш!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згодна, Любочко, але ж так хочеться, щоб зрозумів народ, хто є хто, щоб жертв було менше. Дякую Вам.
геометрія, 12.01.2016 - 18:34
Прочитала,й перечитала знову,боліло серце і душа,..сльози котились за хлопчиків-синочків...Колись й мого так привезли синочка,хоч і не було тоді війни, він був шахтар в Кривому Розі, і теж не уберігся від біди...Дякую, Ганнусю!     
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю, я щиро співчуваю Вашому горю. Царство йому небесне. Може, Бог і нагородив Вас таким даром, щоб душа не запеклась, щоб люди могли почитать щиру поезію, бо тільки зранена душа здатна свою частинку дарувати іншим.Дякую Вам за те, що читаєте.
Валерій Вітер, 12.01.2016 - 17:39
Люди часто вірять в те, в що легше повірити. І навіть не намагаються докласти зусиль для того, щоб побачити істину. Особисто перевіряв.Дуже гарний твір.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згодна з Вами. Душі маємо ліниві, тому так і трапляється. Спасибі за коментар.
Наташа Марос, 12.01.2016 - 12:29
Ця нестерпно-болюча тема ще довго (завжди!) буде в серцях і душах всіх, хто здатен відчувати біль...Несхитна Ваша позиція, чудовий виклад... Браво!!!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Наташенько! Щось робімо!
Світлана Моренець, 12.01.2016 - 11:54
Слушне питання ставите, Ганно! Та пан Віктор так змістовно і глибоко аргументував відповідь, що важко щось длбавити. Дякую йому, бо він якнайкраще висловив і мою думку.Не скоро прийде в ті краї розуміння істини. Та важливим є те, що сила-силенна українців пишаються своїми земляками, їх героїзмом і людяністю, хоробрістю і самовідданістю. Отже, живий, не втрачений козацький ген нації. Але серце рветься від болю... гинуть найкращі, цвіт нації... Слава нашим героям! А Вам – подяка за вірш. 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Віктор дуже мудрий чоловік. З ним не погодитись не можна. Дякую, Світлано, за розуміння, за позицію. Слава героям!
Mik (галицька миша), 12.01.2016 - 11:44
 Ганночко, вiрш дуже гарний. Але, я, спiлкуючися з окремими мешканцями Донбасу (не з найгiршими, аж нiяк!) помiчаю в них вiдсутнiсть українського самоусвiдомлення й самосприяття. Зауважу, що йдеться про мешканцiв зони, пiдконтрольної ЗСУ. Не українськi душi... А таким, як О.Iльницький - вiчна й свiтла пам'ять! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А душі завойовувати важче, ніж територію. Це так. Я не якраз про нього писала, бо згадую і гору Карачун, але поштовхом для написання стала його смерть. Вічна пам*ять йому! А Вам спасибі.
NikitTa, 12.01.2016 - 11:39
Усвідомлювати свої провини іпомилки дано не кожному,хто не прозрів той не розуміє,що йде боротьба двох світів:старе,гниле й трухляве всіма способами намагається себе зберегти.Воїни Світла вершать свій безсмертний подвиг.Хто "від Світла" для тих це ГЕРОЇ,а НАШІ ГЕРОЇ -НЕ ВМИРАЮТЬ!Вони житимуть вічно в наших серцях,ГЕРОЯМ-СЛАВА,СЛАВА,СЛАВА!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже-дуже дякую Вам за такий змістовний коментар. Слава нашим героям! Слава Україні!
ПВО, 12.01.2016 - 11:18
Не знаю, як ідповісти на це складне питання. Історичний досвід показує, що людська вдячність - справа непевна і ненадійна. Донбас пронизаний совковою, російською і кримінальною ідеологіями. Українська культура там видалена хірургічним ножем. Звичайно, майже всі селяни - суржикомовні, але міста відіграють там домінуючу роль у формуванні світогляду. Власне, тому й стало можливим для Росії інсценувати повстання проти України. Вдячність - це здатність людського серця, яка не є спадковою. Вона виховується. Зрештою, це - духовна річ, і приходить до людини, як результат духовного росту. Є багато варіантів закладення насіння вдячності у людське серце, але найпершою умовою є відкрите серце(як зораний грунт для насіння). Можливо, скорий розпад Росії призведе її до економічних та соціальних катаклізмів, і донетчани вжахнуться від того хаосу. Це може відкрити жорстокі серця, і привести до покаяння(!), що подарує вдячність. Але не все так просто. Я вважаю, що наша вдячність цим юнакам і шана до їх пам'яті не повинна затьмарюватись відношенням проросійських маргіналів, а ще більше зміцнитися від того, що ці діти пожертвували життям заради життя та свободи тих, хто навіть не усвідомлює того. І за то їм слава! Слава героям, що полягли, захищаючи свою країну від російських загарбників! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Вікторе, Ви справді мудрець. Я повністю згодна з Вами, але ж болить серце за тими дітьми, що гинуть. А час лише добавляє жертв. З цим важко погодитись.Дякую Вам за все.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
